Данило Гетманцев пропонує змінити правила справляння судового збору у спорах на великі суми

Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев зареєстрував законопроект 8393 щодо окремих питань діяльності Національного банку України.

Так, пропонується доповнити статтю 10 Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про судовий збір» пунктом, яким встановити, що у справах, в яких судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачувався в розмірі, що перевищував 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява подавалась до суду, за подання до суду апеляційної, касаційної скарги на рішення суду судовий збір розраховується від ставки 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява подавалась до суду.

Як пояснює Гетманцев, на сьогодні за подання у порядку цивільного судочинства юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас у період до 15 грудня 2017 року (день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким у Законі України "Про судовий збір" було встановлено граничну суму судового збору), позивачі-юридичні особи сплачували за подачу позовної заяви до суду судовий збір у надвеликому розмірі, який не був обмежений граничною сумою.

Наразі розмір судового збору за подачу апеляційної та касаційної скарг обраховується відповідно у 150% та 200 % від суми, що була сплачена за подання позовної заяви, проте, на вищевказані випадки (коли верхня гранична межа для сплати судового збору під час подачі позовної заяви майнового характеру була відсутня) встановлені чинні обмеження не поширюються.

На думку автор, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов’язані з судовими витратами, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

«При цьому, слід ураховувати й те, що для позивача визначальними чинниками для звернення до суду є не тільки фінансова спроможність сплати встановленого розміру судового збору, а ймовірність його компенсації з відповідача, що у вищезгаданій ситуації не завжди є можливим.

Так, наприклад, Національним банком України у період відсутності у законодавстві граничної суми у сплаті збору була подана значна кількість позовних заяв до поручителів за зобов’язаннями банків, що віднесені до категорії неплатоспроможних та знаходяться в стадії ліквідації, як солідарних боржників за кредитами рефінансування (наприклад, до поручителів ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива", ПАТ "ВіЕйБі Банк", АТ "Банк "Фінанси та кредит", АТ "Імексбанк" тощо).

При цьому суми судового збору при зверненні до суду з такими позовами обчислюються десятками мільйонів гривень, що призводить до значних витрат Національного банку України на сплату судового збору, який у подальшому складно та подекуди неможливо стягнути з боржників через відсутність джерел погашення та враховуючи великі суми стягнення основного боргу. Такі ситуації зазвичай виникають, коли заборгованість по кредиту рефінансування велика, а кошти, які стягуються, першочергово йдуть на погашення наявної заборгованості за кредитом.

Пропоновані законопроектом зміни спрямовані на унормування питання та оптимізацію розміру судову збору, що має сплачуватись за подання до суду апеляційної, касаційної скарги на рішення суду, яке було прийнято у період відсутності у законодавстві граничної суми у сплаті судового збору.

Крім того, вбачається, що змінами, що пропонуються буде забезпечена рівність учасників процесу, адже згідно положень частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням фізичної особи суд може зменшити розмір судового збору або звільнити фізичну особу від його сплати, чим останні користуються, однак юридичні особи такого права не мають.

Слід зауважити, що відповідно до статті 51 Закону України "Про Національний банк України" діяльність Національного банку України не має на меті одержання прибутку, а прибуток до розподілу після формування резервів та збільшення статутного капіталу підлягає перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі.

Таким чином, пропоноване законопроектом приведення до граничної межі розміру сплати збору за оскарження рішень у таких випадках (вираховуючи 150% та 200% від 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в році, в якому подавався позов), слугуватиме доступу до правосуддя без надмірних витрат та збільшуватиме частину прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету України», - вважає голова Комітету.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.