Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», в Верховной Раде зарегистрировали законопроект о дистанционном правосудии.
Ранее о такой законодательной инициативе рассказывали в Верховном Суде. Предусмотрено разрешить судьям дистанционно работать с системой электронного документооборота суда и дистанционно вносить в Реестр судебные решения.
Среди прочего авторы законопроекта предлагают, чтобы во время военного положения суд по собственной инициативе мог принять решение о рассмотрении дела, рассмотрение которого осуществляется в порядке общего производства, без уведомления (вызова) участников дела (в порядке письменного производства) по имеющимся в деле материалам.
В таком случае рассмотрение дела без уведомления участников дела (в порядке письменного производства) по имеющимся по делу материалам возможно в случае направления судом сторонам уведомления о таком рассмотрении дела в частности, и через Viber, и поступления в суд подтверждения о получении сторонами этого уведомления, а также в случае отсутствия ходатайства стороны, не являющейся субъектом властных полномочий, о рассмотрении дела в режиме видеоконференции вне помещения суда с использованием собственных технических средств или ходатайства о рассмотрении дела в порядке общего производства в помещении суда.
Речь идет о законопроекте от 13 января о внесении изменений в Кодекс административного судопроизводства, Гражданского процессуального кодекса, Хозяйственный процессуальный кодекс и другие законодательные акты по осуществлению судопроизводства во время действия военного или чрезвычайного положения и урегулирования споров с участием судьи №8358.
Субъектом законодательной инициативы в данном случае выступил народный депутат Роман Бабий вместе с коллегами, в частности Максимом Дирдиным.
«Пропонується розширити сферу застосування письмового провадження у судах всіх юрисдикцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану.
Розгляд справи без виклику учасників у судове засідання, без проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи (письмове провадження) посилить безпекову складову при розгляді справ у судах для всіх учасників судового процесу (суддів, персоналу суду, сторін справи та інших учасників), дасть можливість більш ефективно вирішувати спору в умовах регулярних та тривалих відключень електроенергії. При цьому сторони мають можливість дистанційно через відповідні способи комунікації із судом долучати до справи необхідні пояснення, докази, подавати процесуальні документи.
Передбачається, що сторони обов'язково мають бути належним чином повідомлені про розгляд справи в письмовому провадженні та мають право клопотати про розгляд справи по суті в судовому засіданні в режимі відеоконференції, або в приміщенні суду. Тобто, якщо сторона бажає проводити розгляд справи в судовому засіданні, то вона не може бути обмежена в цьому праві», - зазначають автори.
Повідомляти учасників справи будуть через месенджери
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Рада суддів України на своєму засіданні 5 серпня 2022 року рекомендувала судам закупити телефонні номери, аби надсилати учасникам процесу судові повістки та судові рішення через Viber та інші месенджери.
Разом із тим, виникає питання, як підтвердити отримання такого повідомлення від суду. Адже неналежне повідомлення учасника справи може призвести до скасування судового рішення.
Наразі ситуація із надсиланням повідомлень та копій судових рішень через месенджер Viber не врегульована процесуальним законодавством. До того ж, чимало користувачів «присутні» у таких месенджерах лише формально (зареєстровані, але фактично не користуються). Відповідно, у судах різна практика з цього питання.
Окрім того, є певні технічні питання щодо використання месенджерів судами в індивідуальному порядку (не як корпоративними клієнтами).
«У частині неавтоматизованого порядку відправлення повідомлень на месенджери (використовуючи номер мобільного телефону для реєстрації облікового запису) заступник голови ДСА Чорнуцький С. П. наголосив, що у такому випадку не буде повною мірою забезпечено збереження даних про доставку судових повідомлень зокрема існуватиме високий ризик їх втрати через відсутність засобів запобігання їх видалення.
При цьому історія таких відправлень буде не систематизована за справами, учасниками судового процесу, а пошук інформації для підтвердження відправки таких повідомлень значно ускладнений. Ще більше складнощів може виникнути у разі, коли у суді буде декілька осіб, які будуть модерувати один обліковий запис, зареєстрований на один номер мобільного телефону в суді, при відсутній можливості збереження історії видалення та коригування повідомлень.
Зокрема відповідно до умов використання Viber та їхньої політики прийнятого використання Viber не гарантує збереження інформації, а також у будь-який час та з будь-якої причини може видалити ваш контент», - зазначили раніше у коментарі нашому виданню в Державній судовій адміністрації.
Разом з тим, автори нового законопроекту №8358 про дистанційне правосуддя пропонують легалізувати практику повідомлення через месенджери та встановити певні правила у процесуальних кодексах.
Зокрема, у статтях процесуальних кодексів «Особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного чи надзвичайного стану» встановити наступне.
У випадку неможливості забезпечити повідомлення способом, визначеним в абзаці першому цієї частини - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
У випадку неможливості забезпечити повідомлення способом, визначеним в абзаці першому цієї частини - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Також пропонується встановити особливості вручення судового рішення на під час дії воєнного чи надзвичайного стану
Зокрема, якщо неможливо забезпечити вручення судового рішення в звичному порядку учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, такі учасники повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах, а також шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За заявою учасника справи копія судового рішення, засвідчена судом, надсилається або видається в найкоротший термін, але не пізніше 30 днів після закінчення дії воєнного чи надзвичайного стану.
Автор: Наталя Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.