Чи можуть суди в індивідуальному порядку направляти через Viber і WhatsApp процесуальні повідомлення учасникам справ: відповідь ДСА

Наразі через відсутність фінансування поштових відправлень учасникам справ суди намагаються вирішити проблему самотужки і дещо з виходом за межі процесуального законодавства.

Зокрема, як раніше писала «Судово-юридична газета», Рада суддів України на своєму засіданні 5 серпня рекомендувала судам закупити телефонні номери, аби надсилати учасникам процесу судові повістки та судові рішення через Viber та інші месенджери.

Разом із тим, виникає питання, як підтвердити отримання такого повідомлення від суду. Адже неналежне повідомлення учасника справи може призвести до скасування судового рішення.

Як розповів тоді на засіданні РСУ заступник голови ДСА Сергій Чорнуцький, ДСА може забезпечити закупівлі платних послуг у Viber і WhatsApp для корпоративних клієнтів, за якими вони будуть давати підтвердження доставки і прочитання повідомлень від судів для учасників судових процесів. Однак це буде не безкоштовно.

Втім, наразі ситуація із надсиланням повідомлень та копій судових рішень через месенджер Viber не врегульована процесуальним законодавством. До того ж, чимало користувачів «присутні» у таких месенджерах лише формально (зареєстровані, але фактично не користуються).

В одній з таких справ, де суд направив ухвалу позивачу через Viber, але той її не отримав, свою позицію висловив Верховний Суд (справа №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року).

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що «байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема, у неотриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи».

У даному випадку колегія суддів КАС ВС не погодилася з попередньо висловленими позиціями Верховного Суду про те, що належним способом вручення судового рішення може вважатися лише його надсилання рекомендованим листом (не телефоном, не електронною поштою поза «Електронним кабінетом» ЄСІТС, не месенджерами).

Врешті справа зараз направлена на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, з одного боку, суди знайшли тимчасовий вихід – замість паперового повідомлення направляти стороні процесуальний документ на Viber, з іншого боку, не факт, що сторона дійсно користується таким месенджером та буде належно повідомлена.

«Судово-юридична газета» вирішила з’ясувати у ДСА, чи є прогрес у застосуванні анонсованого ним єдиного підходу підтвердження прочитання повідомлення від суду, аби не виникало подібних непорозумінь.

Як мало б бути

«На засіданні РСУ 5 серпня 2022 року заступник Голови ДСА Чорнуцький С. П. висловив  позицію, що надсилання судових повісток (повідомлень) з використанням програмних за стосунків миттєвого обміну повідомлень (месенджерів) необхідно запроваджувати лише відповідно до вимог процесуального законодавства зокрема із забезпечення фіксування часу надсилання та доставки таких повідомлень, а також забезпеченням збереження даних для можливого подальшого підтвердження цієї інформації.

Так, відповідно до вимог процесуальних кодексів суд (ст. 135 КПК, стаття 128 ЦПК, стаття 129 ГПК, стаття 129 КАСУ) викликає або повідомляє учасників справи засобами зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Наразі відповідний сервіс автоматизованого надсилання повідомлень з фіксацією повідомлення або виклику вже доступний для судів у форматі SMS-повідомлення. Для можливості застосування цього сервісу, в тому числі з використанням месенджерів, необхідно доопрацювати існуюче програмне забезпечення, а також укласти новий договір з оператором надання таких послуг, що забезпечує автоматизований обмін даних безпосередньо з одним або декількома месенджерами.

Після цього учаснику справи, який є користувачем месенджера, будуть надсилатися повістки на відповідний месенджер, в іншому випадку – шляхом надсилання SMS-повідомлень. Використання месенджерів замість SMS-повідомлень призведе до економії бюджетних коштів судів, оскільки ціна пересилання на месенджер значно нижча від SMS-повідомлення.

При цьому дані, які підтверджуватимуть надсилання та доставку повідомлень зберігатимуться в автоматизованій системі документообігу суду (із запобіганням їх видання чи коригування).

Для впровадження такого сервісу ДСА доручила Державному підприємству «Інформаційні судові системи» доопрацювати наявне у підприємства програмне забезпечення. Наразі підприємством не повідомлено про завершення відповідних робіт. Орієнтовний термін завершення виконання робіт – І квартал 2023 року», - зазначено у відповіді ДСА.

Як є: щодо відправки судами повідомлень на Viber в індивідуальному порядку

«У частині неавтоматизованого порядку відправлення повідомлень на месенджери (використовуючи номер мобільного телефону для реєстрації облікового запису) заступник голови ДСА Чорнуцький С. П. наголосив, що у такому випадку не буде повною мірою забезпечено збереження даних про доставку судових повідомлень зокрема існуватиме високий ризик їх втрати через відсутність засобів запобігання їх видалення.

При цьому історія таких відправлень буде не систематизована за справами, учасниками судового процесу, а пошук інформації для підтвердження відправки таких повідомлень значно ускладнений. Ще більше складнощів може виникнути у разі, коли у суді буде декілька осіб, які будуть модерувати один обліковий запис, зареєстрований на один номер мобільного телефону в суді, при відсутній можливості збереження історії видалення та коригування повідомлень.

Зокрема відповідно до умов використання Viber та їхньої політики прийнятого використання Viber не гарантує збереження інформації, а також у будь-який час та з будь-якої причини може видалити ваш контент.

Разом з тим, інформуємо, що ДСА України не укладала договорів щодо пересилання повісток з використанням месенджерів. Згідно з наявною в ДСА інформацією наразі суди мають укладені договори на пересилання судових повісток лише у форматі SMS-повідомлень.

Відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС передбачено такі способи надсилання учасникам справи процесуальних документів в електронній формі – в Електронний кабінет користувача ЄСІТС та на адресу електронної пошти», - зазначили у ДСА.

Отже, процедура фіксації факту відправлення працівником суду учаснику справи повістки чи іншого повідомлення через месенджер Viber і WhatsApp та підтвердження доставки на месенджер наразі не врегульована не лише процесуально, але й технічно, і відповідний договір з компаніями, які забезпечують функціонування цих месенджерів на те, щоб суди могли отримати підтвердження прочитання, не укладався.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.