Під час дії воєнного стану, якщо є обґрунтовані обставини припускати втечу особи, підозрюваної у вчиненні злочину, уповноважена службова особа зможе затримати таку особу без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури.
Максимальний срок затримання без такої ухвали чи постанови - 260 годин (майже 11 днів).
Відповідний законопроект №7183 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану 14 квітня Верховна Рада ухвалила як закон. Спікер парламенту Руслан Стефанчук 15 квітня повідомив, що підписав даний закон і тепер його направлять на підпис Президенту Володимиру Зеленському.
Так, у розділі КПК «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану» визначається, що у разі введення воєнного стану та якщо:
а) наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 КПК,
б) або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, –
уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.
Отже, у уповноваженої службової особи така можливість з’являється, якщо підозрюваний може втекти (на її думку), або якщо наявні підстави за ст. 208 КПК.
Нагадаємо, що відповідно до статті 208 КПК уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255 (Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), 255-1 (Встановлення або поширення злочинного впливу), 255-2 (Організація, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці) Кримінального кодексу України.
Також відповідно до прийнятого Радою 14 квітня закону строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати 260 годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше 260 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.
Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя – найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством.
У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.
У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на 2 місяці.
У разі наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у строки, встановлені статтею 278 цього Кодексу, якщо такі процесуальні дії здійснюються в умовах воєнного стану, строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі може бути продовжено до 72 годин. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж 72 годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Нагадаємо, із повним текстом законопроєкту до другого читання можна ознайомитися за посиланням.
Також ми писали, що деякі повноваження слідчих суддів можуть передати прокурорам.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.