Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС) було утворено з метою державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства про захист прав споживачів.
Тож ми тоді з’ясовували, чи реагують в Україні на скарги громадян. А саме, скільки за минулий рік було проведено перевірок суб’єктів господарювання щодо безпечності харчових продуктів і чи було когось притягнуто до відповідальності.
Проте хотілося б почути думку громадського сектору щодо роботи ДПСС. Тож, ми звернулися до голови правління громадської організації «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів «Споживча довіра» (далі - ГО) Олени Куликової.
Про складності роботи ГО та ДПСС
Олена розповідає, що «Споживча довіра» займається моніторингом ринку переважно продуктів харчування. Раніше, якщо виявлялися факти порушення, то ГО повідомляла про це Держпродспоживслужбу в обов’язковому порядку.
Проте Служба брала ці дані лише для відомостей, тому у цьому плані завжди було складно працювати, як зазначила Куликова.
«Але діяльністю служби ми незадоволені. Зараз просто робимо свою роботу, допомагаємо споживачам, якщо вони до нас звертаються. Займаємося моніторингом і висвітленням результатів споживачам, щоб люди самостійно робили висновки. Все», - додала голова правління.
Та Олена зазначила, що це не лише проблема самої Служби, це і проблема законодавства.
Що не так із нашим законодавством
З 2014-го року Україна стала гармонізувати своє законодавство на основі європейського.
Проте Олена наголосила: «У частині захисту прав споживачів взагалі нічого не змінилося. Досі не прийнятий новий закон про захист прав споживачів».
Вона додала, що у європейському законодавстві споживач знаходиться в центрі, він захищений, держава йому гарантує права та законні інтереси,
«В Україні, на жаль, так не працює. Ми повинні розуміти, що споживач - це та людина, яка не знає законодавства. І у цій ситуації держава повинна гарантувати права та харчову безпеку. У нас держава не бачить у цьому велику проблему», - пояснила Куликова.
Про перешкоди для роботи ДПСС
Голова правління розповіла про те, що проблема ще була тоді, коли ця служба створювалася.
«З’єднали у функціях одної служби повноваження великої кількості структур, які раніше існували. І по суті вийшов конфлікт всередині самої служби. З однієї сторони служба курує бізнес і контролює їх, вирішує їхні проблеми. А з іншої сторони вона захищає споживачів. Це неможливо робити, щоб мало якийсь результат», - наголосила вона.
Та Куликова зазначила і про зміни у роботі, які відбуваються.
За словами Олена, також є проблема щодо оперативності з моменту подання скарги до настання перевірки.
«Ви ж розумієте, це має бути як поліція. Зараз стався факт порушення моїх прав, я поскаржився – і тут же вони швидко мали виїхати і вирішити проблему. У нас такого немає. І це проблема не у службі, а в постановках її задач. У них немає для цього ні повноважень, ні людей, ні фінансування», - пояснила Куликова.
Про планові перевірки та фальсифікацію продуктів
Олена розповіла, що в Україні багато підприємств працюють без реєстрації виробничих потужностей.
«Тобто це просто підпільні цехи, які ДПСС «не бачить». Вони для неї просто не існують. Не тільки служба тут винна, у неї є свій регламент. А якщо це підпільний цех, то і скаргу не можемо написати. Це питання одразу до правоохоронних органів», - зазначила Куликова.
Також йшлося і про планові перевірки. За словами голови правління, суб’єкти господарювання знають, коли у них буде візит Служби. А тому вони точно будуть готові перед перевіркою.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, як ініціювати перевірку суб’єкта господарювання через неякісну харчову продукцію.
Також ми писали, чому наразі в Україні фактично відсутні стандарти щодо якості харчової продукції.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.