В Апараті Верховної Ради розповіли, хто переклав закони англійською мовою з помилками та скільки на це витратили

Половина тексту кодексу та окремих його статей англійською, а інша – українською, помилки в елементарній термінології, кілька значень англійською для одного й то ж термінА українською – такий результат перекладу законів та кодексів, який гучно анонсував голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

При більш детальному вивченні перекладу виявилося, що змістовні помилки містяться навіть у Конституції України. Зокрема, там «створили» нові судові органи (більш детально за посиланням).

Раніше ми писали про те, як виглядає переклад законодавчих актів, викладений у відповідному розділі офіційного сайту Верховної Ради України.

Наприклад, стаття 395 Цивільного кодексу, за версією перекладачів, виглядає так:

«Article 395. Види речових прав на чуже майно

1. Речовими правами на чуже майно є:

1) право володіння;

2) право користування (сервітут);

3) the right to use land plot for agricultural purposes (emphyteusis);

4) the right to develop a land plot (superficies)».

В інших статтях Цивільного кодексу володільця «зрівняли» із власником майна.

Наприклад, ст. 400 ЦК, яка передбачає обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем, на думку перекладачів, має виглядати так: «The obligation of the unscrupulous owner (власника – прим. ред.) to immediately return the property to the person who shall have the ownership right other right to it or who is a bona fide proprietor». Відповідна помилка дублюється в інших статтях.

Аналогічні проблеми із Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України.

Зокрема, кримінальні проступки перекладені у різних версіях. Якщо у КПК це «criminal misdemeanours», то у КК вже «minor crimes». Про інші деталі читайте за посиланням.

Хоча Руслан Стефанчук, кажучи про те, що 181 акт перекладено англійською, зазначав, що «якісний офіційний переклад англійською мовою основних законів, що найбільшою мірою впливають на інвестиційний статус України, дозволить уникнути викривлень і різночитань у комунікації. Інвестори, що планують заходити до України, відтепер зможуть ознайомитися з українським законодавством».

Як вийшло так, що за наповненням відповідного розділу та перекладом ніхто не слідкував – це один бік цієї ситуації. Інше питання у тому, що Апарат ВР вказує, що це і є офіційний переклад законодавчих актів.

Забігаючи наперед, скажемо, що згідно з інформацією нашого видання, на це поки не було витрачені кошти платників податків. Відповідна закупівля на суму 2,8 млн грн планувалася, але не відбулася (на відміну від закупівель творчих концепцій для каналу «Рада» на 180 млн грн).

«Судово-юридична газета» звернулася до голови ВР із запитом. На частину питань у Апараті не змогли відповісти (посилаючись на славнозвісну Постанову Пленуму ВАСУ 2016 року), а на іншу ми отримали відповіді, які наводимо нижче.

«За наслідками розгляду порушених питань Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України в межах компетенції повідомляє таке.

Щодо пункту 1 («Чи можливо вважати офіційним переклад текстів законів англійською мовою, розміщених на сайті Верховної Ради України?»).

Так, цей переклад можна вважати офіційним, оскільки він виконаний відповідно до міжнародних стандартів і опублікований на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Щодо пункту 2 («Хто саме (яка організація) є відповідальним за переклад текстів законів англійською мовою?»).

Переклад документів англійською мовою, розміщених у розділі «Офіційні переклади англійською» https://zakon.rada.gov.ua/go/englaws вебсайту  «Законодавство України», виконано Бюро перекладів KLS (https://kls- agency.com.ua/).

Щодо пункту 3 («Ким затверджений переклад текстів законів англійською мовою?»).

Комітетами Верховної Ради України затверджено список пріоритетних законодавчих актів для їх перекладу англійською мовою, а самі тексти перекладених законодавчих актів в установленому порядку завірено виконавцем перекладу – Бюро перекладів KLS (https://kls-agency.com.ua/).

Щодо пункту 4 («Чи визначений законом державний орган, на який покладено обов’язок здійснювати офіційний переклад текстів законів іноземною мовою?»).

Ні, не визначений.

Щодо пункту 5 («Чи будуть наступні зміни до законодавства також перекладатися англійською мовою?»).

Так, будуть.

Щодо пункту 6 («Хто є Головним розпорядником коштів державного бюджету, відповідальним за переклад текстів законів України іноземною мовою?»).

Переклад текстів законів України (181 текст) англійською мовою виконано не за кошти Державного бюджету України, а в рамках міжнародної технічної допомоги.

Щодо пункту 7 («Яку суму коштів було витрачено на переклад текстів законів України англійською мовою?»).

Апарат Верховної Ради України не володіє даною інформацією. Її може надати Бюро перекладів KLS (https://kls-agency.com.ua/).

Щодо пункту 8 («Скільки коштувала середня вартість однієї години перекладу та одного аркушу перекладу з української мови на іноземну?»).

Апарат Верховної Ради України не володіє даною інформацією. Її може надати Бюро перекладів KLS (https://kls-agency.com.ua/).

Разом з тим повідомляємо, що з урахуванням приписів статті 13 Закону Апарат Верховної Ради України не має підстав для направлення Вашого запиту до Бюро перекладів KLS для опрацювання в частині пункту 8 відповідно до частини третьої статті 22 Закону», - зазначили в Апараті.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що бюджет телеканалу «Рада» збільшили у 7 разів – та провели відповідні закупівлі творчих концепцій на 180 млн грн.

Також ми писали, що органи державної влади системно ігнорують запити на публічну інформацію, посилаючись на постанову Пленуму ВАСУ 2016 року.

Нижче наводимо відповідь Апарату ВР.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ідея Стефанчука з перекладом законів англійською закінчилася тим, що кодекси в англійській версії містять грубі помилки, а деякі – опубліковані наполовину українською.

Додамо, що в англійській версії Конституції на сайті Верховної Ради з'явилися нові судові органи.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.