Здійснювати закупівлі пропонується без застосування порядку проведення спрощених закупівель, тобто закупати напряму у виробника (постачальника). Про це йдеться у законопроекті № 5289 про внесення змін до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами, який парламент відправив на повторне перше читання.
У пояснювальній записці до проекту прийняття пропонованих змін обґрунтовується, зокрема, необхідністю «спростити можливості місцевих громад до оперативних закупівель товарів та деяких послуг, необхідних для забезпечення функціонування їх соціальної сфери, та надати їм можливість провадити закупівлю виключно передбачених законопроектом товарів і послуг без проходження спрощеної процедури публічних закупівель, тобто закупати напряму у виробника (постачальника)».
У проекті шляхом внесення змін до Закону «Про публічні закупівлі» пропонується дозволити здійснювати закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель:
замовникам товарів, робіт і послуг, якими, зокрема, є органи державної влади, правоохоронні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад, Пенсійний фонд України, органи соціального страхування, деякі юридичні особи тощо, з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
сільській, селищній радам, міській територіальній громаді у разі закупівлі для задоволення потреб громад харчових продуктів, паливно-мастильних матеріалів, природного газу та електричної енергії, малоцінних або швидкозношуваних товарів для закладів охорони здоров’я або закладів освіти комунальної форми власності; послуг з підвезення здобувачів освіти до закладу освіти і у зворотному напрямку; проектно-кошторисної документації.
В Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) вказали, що за змістом оновленої частини закону пропонується фактично не поширювати положення Закону щодо спрощених закупівель на більшість замовників (окрім замовників, якими є «юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених ч. 2 цієї статті …»).
Такий підхід, на думку експертів, нівелює ідею проведення спрощених закупівель і не узгоджується з основною метою закону, якою є «забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції» (преамбула Закону «Про публічні закупівлі»). Зокрема, прийняття вказаної новели може негативно позначитися на прозорості та ефективності використання бюджетних коштів і ускладнить процедуру здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель.
У цьому ж контексті, на думку ГНЕУ, встановлення вимог щодо обов’язкового здійснення спрощених закупівель шляхом використання електронної системи закупівель лише для замовників може розглядатись як таке, що має дискримінаційний характер по відношенню до них.
У свою чергу, відповідно до оновленої ч. 2 ст. 3 Закону проведення спрощених закупівель є в цілому необов’язковим для органів місцевого самоврядування та об’єднань територіальних громад. У зв’язку з цим,експерти вказують, що виглядає некоректним, а відтак недоцільним вміщення нового пункту щодо незастосування порядку проведення спрощених закупівель при закупівлі окремих товарів, робіт та послуг сільською, селищною радою, міською територіальною громадою.
Викликає в експертів застереження законопроект, згідно з яким замовником визначено «сільську, селищну раду, міську територіальну громаду», адже в одному й тому ж випадку одночасно йдеться і про представницький орган місцевого самоврядування, і про територіальну громаду.
Також у супровідних до проекту документах відсутнє належне обґрунтування складу відповідних замовників, переліку товарів, робіт, послуг, щодо яких пропонується не застосовувати спрощені закупівлі.
Окрім того, експерти вказали, зщо а змістом виглядає незрозумілим, про яку саме «проектно-кошторисну документацію» йде мова, що не відповідає як принципу юридичної визначеності правової норми, так і суттєво розширює зміст даного предмету закупівлі.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що депутати пропонують передбачити обов’язкове страхування при вакцинації.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.