Як реформують державний нагляд за підприємствами, хто його буде здійснювати та які зміни відбудуться в адміністративному судочинстві

Комітети Верховної Ради узялися за розгляд урядового законопроекту «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Документ зареєстрований за № 5837 від 05.08.2021. Його подавав у Раду Кабмін, а головним Комітетом для нього визначений Комітет з питань економічного розвитку. Свій висновок з приводу законопроекту повинні висловити інші комітети, зокрема:

• Комітет з питань правової політики;
• Комітет з питань аграрної та земельної політики;
• Комітет з питань бюджету;
• Комітет з питань антикорупційної політики;
• Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Проектом Закону запроваджується:

• аудит діяльності суб'єкта господарювання контролюючими органами;
• право органів державного нагляду (контролю) звертатися до суду у разі створення перешкод суб'єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
• залучення громадськості до розгляду звернень суб'єктів господарювання щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів державного нагляду (контролю), створення інституту громадських рад з питань державного нагляду (контролю), запровадження уніфікованої процедури оскарження розпорядчих документів та рішень щодо застосування санкцій, які приймаються посадовими особами органів державного нагляду (контролю);
• проведення органами державного нагляду (контролю) навчальних заходів для суб'єктів господарювання щодо управління небезпеками (ризиками), роз'яснення причин їх виникнення, навчання управлінню ризиками з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб'єкті відвернення небезпек;
• оперативне вжиття заходів реагування органами державного нагляду (контролю) щодо повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, експлуатації будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб'єктом господарювання, які становлять загрозу для життя та/або здоров'я людини, навколишнього природного середовища;
• врегулювання можливості суб'єктів господарювання на законне відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, експлуатації будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб'єктом господарювання після повного або часткового зупинення;
• встановлення можливості збільшення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно суб'єктів господарювання, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії укладеного суб'єктом господарювання договору страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров'ю та майну третіх осіб унаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Проектом Закону пропонується внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо:

виключення з Закону про ліцензування положень щодо порядку контролю органами ліцензування за суб'єктами господарювання;

виключення з Закону про ліцензування обтяжливої норми погодження позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов Державною регуляторною службою України за зверненнями органів ліцензування.

Як будуть здійснювати державний контроль

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або у приміщенні органу державного нагляду (контролю). 

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не встановлено законами. 

Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. 

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти здійснення заходу державного нагляду (контролю), проводять у межах повноважень, передбачених законом огляд об'єктів (територій, приміщень, будівель, споруд, машин, механізмів), які використовуються для провадження господарської діяльності, а також документів чи предметів, якщо це передбачено законом, отримують безоплатно витяги та копії таких документів. 

Суб'єкт господарювання має право не надавати витяг документів, які надавалися ним такому органу державного (контролю) раніше та/або перебувають у володінні органу державного нагляду (контролю), а також вільний та безоплатний доступ до яких може бути отриманий через державні інформаційні системи чи ресурси. 

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб'єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп'ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. 

Плановий чи позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо суб'єкта господарювання має здійснюватися у присутності суб'єкта господарювання (керівника юридичної особи, або фізичної особи — підприємця) або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. 

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у приміщенні органу державного нагляду (контролю) захід державного нагляду (контролю) може здійснюватися без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи. 

 Якщо в перший день здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадовою особою органу державного нагляду (контролю) виявлено, що за зазначеною в посвідченні на проведення заходу адресою місцезнаходження суб'єкт господарювання відсутній, та встановлено іншу адресу його місцезнаходження, то такий захід може здійснюватися за нововстановленою адресою, про що зазначається в акті, складеному за результатами здійснення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю). 

Якщо при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) у суб'єкта господарювання виявлено порушення, посадова особа органу державного нагляду (контролю) має право вжити заходів реагування щодо тимчасового повного або часткового припинення (зупинення) виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, використання земельних ділянок, експлуатації територій, будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг суб'єктом господарювання в межах, що є необхідними та достатніми для усунення загрози.

Як оскаржувати рішення контролюючих органів

Суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного органу державного нагляду (контролю) або до суду щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів державного нагляду (контролю).

Скарга подається суб'єктом господарювання до органу державного нагляду (контролю) у письмовій формі, з додаванням копій документів, що підтверджують її обґрунтованість протягом десяти робочих днів:

- щодо оскарження рішення органу державного нагляду (контролю) – 3 дня, що настає за днем отримання суб'єктом господарювання такого рішення;

- щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органу державного нагляду (контролю) з дня, що настає за днем підписання акта, складеного за результатами здійснення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю).

Скарга подається безпосередньо до органу державного нагляду (контролю) або надсилається за допомогою поштового або електронного зв'язку (у тому числі через електронний кабінет).

Які зміни чекають КАСУ

В Кодексі адміністративного судочинства України пропонується визначити процедуру скороченого провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) до суду.

Згідно із пунктами 16 та 17, якими пропонується доповнити частину другу статті 245 КАСУ, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про :

- зобов'язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю); 

- вжиття у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб – підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю) заходів реагування, визначених законом.

Крім того, КАСУ доповнять статтею 283-1 «Особливості провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю)».

Як суди будуть розглядати такі справи

Провадження у справах за зверненням органів державного нагляду (контролю) під час здійснення ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі позовної заяви таких органів щодо: 

1) вжиття заходів реагування у випадках та з підстав, передбачених законом, до підприємств, установ, організацій (юридичних осіб) та фізичних осіб – підприємців, у яких під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) виявлено порушення у відповідній сфері державного нагляду (контролю); 

2) зобов'язання відповідача допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю). 

Позовна заява подається протягом п'яти робочих днів до суду першої інстанції з дня виникнення підстав, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, установленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 

1) найменування адміністративного суду; 

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 

3) найменування, поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія (за наявності), номер паспорта громадянина України – для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному податковому органу та мають відмітку в паспорті) фізичної особи - підприємця а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 

4) підстави звернення з позовною заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень. 

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж п'ять робочих днів, для усунення недоліків. 

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику позовної заяви та доданих до неї документів. 

Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж упродовж п'яти робочих днів з дня надходження ухвали про її повернення до органу державного нагляду (контролю). 

Відмова у відкритті провадження за позовною заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою позовною заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку. 

Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку упродовж трьох робочих днів з моменту її Постановлення. 

Така адміністративна справа вирішується судом упродовж трьох робочих днів після відкриття провадження. 

Рішення суду у таких справах, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на такі судові рішення можуть бути подані сторонами протягом десяти робочих днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню. 

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в п'ятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження. 

Особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами, зокрема актом, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю). 

Заява про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження. 

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню. 

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Якщо говорити про такі зміни до КАСУ, то слід звернути увагу, що Головне науково-експертне управління у висновку до іншого законопроекту № 4150 від 24.09.2020 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки» зазначало, що з часу набуття чинності КАСУ більше як вдвічі збільшилась кількість адміністративних справ, щодо розгляду яких визначені ті чи інші особливості порівняно з загальним порядком, цей процес триває, тобто має місце тенденція до збільшення їх кількості.

На думку Головного управління, продовження цієї практики може призвести до того, що КАСУ взагалі не міститиме загального порядку розгляду адміністративних справ, і для кожної з категорій встановлюватимуться ті чи інші особливості, причому без будь-якої логіки таких дій.

Раніше розповідалося як будуть блокувати інтернет-магазини згідно з законопроектом про захист прав споживачів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.