Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 805/2794/15-а, в якій досліджував питання щодо не проведення заліку надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток в рахунок сплати збору за спеціальне використання води.
З матеріалів справи відомо, що Публічне акціонерне товариство «А» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення заліку надміру сплачених ПАТ «А» грошових зобов’язань з податку на прибуток в рахунок сплати збору за спеціальне використання води за II-IV квартали.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до п.п 14.1.115 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до п.п. 17.1.10 п.17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Також Верховний Суд підкреслив, що згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Пунктом 43.4 ст. 43 ПК України визначено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/бо надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанції, наявна у позивача переплата з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11 913 171,10 грн відповідачем не заперечується, що підтверджується актами звірення розрахунків, та станом на дату подання заяви переплата зарахована до Державного бюджету України понад нараховані суми грошових зобов`язань. До того ж заява про повернення надміру сплаченого податкового зобов`язання подана позивачем протягом 1095 днів відповідно до положень п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України.
ВС відзначив, що з огляду на наявність переплати з податку на прибуток приватних підприємств контролюючий орган, отримавши заяву про перерахування надміру сплачених коштів у рахунок інших платежів, був зобов`язаний провести відповідні дії для здійснення зарахування грошових коштів у рахунок сплати збору за спеціальне використання води, що останнім всупереч вимогам Податкового кодексу здійснено не було та обгрунтованих підстав відмови судами не надано.
Тому суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність таких дій відповідача та зобов`язання здійснити зарахування сум переплати в рахунок сплати боргу за напрямом, зазначеним позивачем.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.