Законопроект про медіацію винесений на друге читання: що він змінює в процесуальних кодексах

Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін під час засідання погоджувальної ради в парламенті запропонував депутатам ухвалити в другому читанні урядовий законопроект № 3504 від 19.05.2020 «Про медіацію». Андрій Костін сподівається, що його ухвалять вже цього тижня в четвер під час пленарного засідання Верховної Ради.

Законопроект був внесений Кабміном та ухвалений в першому читанні ще 15.07.2020 року і з того часу доопрацьовувався в Комітеті.

Згідно із ним медіація застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

Набути статус медіатора зможе будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами.

Підготовка у сфері медіації становитиме не менше як 90 годин навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання, та включатиме теоретичні знання та практичні навички щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів та врегулювання конфліктів (спорів).

Будуть запроваджені реєстри медіаторів, які зможуть вести об’єднання медіаторів, організації, що забезпечують проведення медіації, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які залучають медіаторів або послугами яких користуються.

Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.

Медіація не проводиться у конфліктах (спорах), що впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є учасниками цієї медіації.

Участь сторони в медіації не може вважатися визнанням такою стороною вини, позовних вимог або відмовою від позовних вимог.

Медіатор не може бути допитаний як свідок у справі (провадженні) щодо інформації, яка стала йому відома під час підготовки до медіації та проведення медіації.

У разі пред’явлення стороною медіації вимог до медіатора щодо невиконання чи неналежного виконання ним умов договору про проведення медіації медіатор звільняється від обов’язку збереження конфіденційної інформації в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому разі суд, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги сторони медіації до медіатора або яким стало відомо про пред’явлення таких вимог, зобов’язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до конфіденційної інформації та її розголошення.

У Кодексі законів про працю України з’явиться нова стаття 222¹ такого змісту, згідно з якою трудовий спір між працівником і власником або уповноваженим ним органом незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до органів, передбачених статтею 221 КЗпП (комісія по трудових спорах або суд).

Участь у процедурі медіації може бути визнана поважною причиною для поновлення строків для звернення за вирішенням трудових спорів.

За допомогою медіації будуть врегульовуватися і земельні спори. Земельний кодекс України для цього доповнять статтею 158¹ , відповідно до якої земельний спір може бути врегульовано шляхом медіації.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Нотаріуси отримають право проводити медіацію за умови проходження ними базової підготовки медіатора.

Нотаріальна палата України буде здійснювати підготовку нотаріусів у сфері медіації, вести та оприлюднювати реєстри нотаріусів, які пройшли підготовку у сфері медіації.

Також проектом Закону передбачається внести зміни до Закону України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», якими, зокрема, передбачити, що спори, що виникають у сфері соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю, вирішуватимуться, у тому числі, за допомогою медіації.

Що зміниться в судовому процесі

Прикінцевими та перехідними положеннями проекту Закону пропонується внести зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пропонованими змінами можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Особа не зможе бути представником, якщо вона є чи була медіатором під час проведення медіації щодо спору, пов'язаного із справою, що розглядається в суді.

У разі якщо домовленості про укладення мирової угоди відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем буде досягнуто сторонами за результатами проведення медіації, суд у відповідній ухвалі чи рішенні буде вирішувати питання про повернення позивачу з державного бюджету 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову або відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Суд під час підготовчого засідання буде з’ясовувати, чи бажають сторони провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації.

Суд буде оголошувати перерву у підготовчому засіданні у разі, якщо сторони домовилися провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації.

Суд буде зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадку звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації.

Провадження у справі зупиняється на час проведення медіації, але не більше дев’яноста днів з дня постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі.

Норми про застосування медіації будуть трохи відрізнятися хіба що в КАСУ.

У цьому Кодексі статтю 122 доповнять частиною шостою такого змісту:

«6. Проведення медіації не впливає на перебіг строку звернення до адміністративного суду».

Положення про повернення позивачу з державного бюджету 60 відсотків судового збору включать також в статтю 7 Закону України “Про судовий збір”.

Щодо запронованих змін в процесуальні кодекси, Головне юридичне управління зауважило, що за чинним законодавством сторони мають право на укладення мирової угоди, а не на примирення.

Із тексту законопроекту незрозуміло, навіщо проведення медіації потрібно 90 днів. Проектом закону про медіацію не визначається кінцевий строк проведення медіації, лише вказується, що строк зазначається у договорі про проведення медіації (стаття 20 проекту).

У змінах до пункту 4 частини першої статті 236 КАС України в редакції проекту передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін із клопотанням про надання їм часу для примирення, у тому числі шляхом медіації - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Таким чином, встановлений строк (не більше дев’яноста днів) не передбачений у змінах до КАС України, у зв’язку з чим не забезпечується уніфікація положень процесуальних кодексів.

Крім того, юристи вважають, що у законопроекті не враховані Рекомендації Ради Європи в галузі ад­міністративного судочинства та адміністра­тивного права. Відповідно до цих Рекомендацій інститут примирення сторін буде дієвим, якщо:

- передбачати можливість судо­вого контролю під час примирення сторін;

- передбачати дотримання прин­ципів рівності та безсторонності;

- передбачати забезпечення сто­рін у спорі відповідною інформацією про можливість використання проце­дури примирення;

- забезпечувати незалежність і безсторонність судді;

- гарантувати справедливість від­повідної процедури, забезпечуючи, зо­крема, повагу до прав сторін у спорі та дотримання принципу справедливості;

- гарантувати, наскільки це є можливим, прозорість використання процедури примирення та певний рі­вень свободи розсуду;

- забезпечувати виконання рі­шень, досягнутих шляхом викорис­тання процедури примирення;

- передбачити можливості для завершення процедури примирення в межах розумного строку, встанов­люючи для цього відповідні граничні терміни чи інші умови.

Раніше в Мінекономіки запропонували розширити можливості судів при захисті права інтелектуальної власності

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.