Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроект «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (реєстр. № 5839 від 05.08.2021).
Проектом Закону пропонується запровадити здійснення державного нагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів і обігом генетично модифікованої продукції в Україні.
Урядовці назвали існуюче законодавство України у сфері поводження з ГМО неповноцінним, оскільки відсутній комплексний та системний підхід до регулювання цієї сфери.
Це унеможливлює здійснення ефективного державного контролю за обігом генетично модифікованої продукції та створює передумови для нелегального використання незареєстрованої генетично модифікованої продукції в Україні.
Питанням ГМО будуть опікуватися аж сім державних органів:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реєстрації генетично модифікованих організмів та обігу генетично модифікованої продукції у сільському господарстві;
3) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції;
4) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
5) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;
6) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
7) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Центральні органи виконавчої влади будуть забезпечувати ведення в електронній формі таких державних реєстрів:
- Державного реєстру суб’єктів генетично-інженерної діяльності;
- Державного реєстру дозволів на проведення досліджень та випробувань ГМО у відкритій системі;
- Державного реєстру ГМ-джерел.
Відомості, що містяться у зазначених державних реєстрах, будуть відкритими і загальнодоступними.
Розміщення на ринку ГМО та ГМ-продукції дозволяється лише після державної реєстрації відповідного ГМ-джерела. У разі виключення ГМ-джерела з Державного реєстру ГМО розміщення ГМО та ГМ-продукції на ринку забороняється.
Ввезення ГМО або ГМ-продукції на митну територію України дозволяється лише за умови державної реєстрації ГМ-джерела, за винятком ввезення ГМО для науково-дослідних цілей, або переміщення ГМО чи ГМ-продукції транзитом через митну територію України.
До заходів для забезпечення усунення порушення та дотримання вимог законодавства у сфері поводження з ГМО належать, зокрема, такі заходи реагування:
Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за:
(штраф на юридичних осіб у розмірі від п’яти до семи мінімальних заробітних плат);
2. Порушення порядку, правил та вимог до поводження з ГМО при проведенні досліджень та випробувань у відкритій системі,
(штраф на юридичних осіб у розмірі від п’яти до десяти мінімальних заробітних плат);
3. Розміщення на ринку генетично модифікованої продукції з порушенням вимог законодавства,
(штраф на юридичних осіб у розмірі від семи до десяти мінімальних заробітних плат).
За повторне порушення, вчинене протягом року з моменту вчинення попереднього порушення, за яке суб’єкта господарювання вже було піддано штрафу, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у подвійному розмірі.
Штраф за порушення законодавства у сфері поводження з ГМО може бути накладено протягом двох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Справа розглядається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.
Справа не може бути розпочата, а розпочата справа підлягає закриттю у разі:
1) про накладення штрафу;
2) про закриття справи.
1)прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову;
2) дату і місце розгляду справи;
3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності);
4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують;
5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи;
6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення;
7) прийняте у справі рішення.
Постанова у справі має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду.
Якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними.
Оскарження постанови у справі в адміністративному (досудовому) порядку здійснюється шляхом подання скарги через орган, який виніс відповідну постанову, або до територіального органу відповідного органу вищого рівня.
Скарга, що надійшла, протягом трьох робочих днів передається (надсилається) разом із справою до органу, який виніс відповідну постанову, або до територіального органу відповідного органу вищого рівня та розглядається його керівником або заступником протягом десяти робочих днів з дня її отримання останнім.
За результатами розгляду скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рішень:
Постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня прийняття рішення, зазначеного у частині двадцятій цієї статті, крім рішення про скасування постанови і закриття справи, яке набирає законної сили з моменту його проголошення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Штраф підлягає сплаті протягом п’ятнадцяти днів після набрання законної сили постановою про накладення штрафу. Сплата штрафу не звільняє особу, щодо якої винесено постанову у справі, від обов’язку усунення допущеного правопорушення, а також від обов’язку відшкодування пов’язаної з ним шкоди (завданих збитків).
Якщо штраф не сплачено у встановлений строк, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.
Нагадаємо, «Судово-юридична газета» писала, що користувачів Інтернету та мобільного зв’язку зобов’яжуть проходити ідентифікацію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.