«Якщо у вас немає параної, це не означає, що вони за вами не стежать». Схоже, це відоме прислів’я поступово втілюється в життя стараннями українських парламентарів.
Цього разу відзначився Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації, який оприлюднив для громадського обговорення проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації» щодо ідентифікації користувачів електронних комунікаційних послуг». (Основний закон, в який пропонуються зміни ще не набрав чинності, він вступить в дію з 01.01.2022 року.)
Основна ідея законопроекту - ідентифікація користувачів електронних комунікаційних послуг. Автори законопроекту пояснюють це зростанням ризиків шахрайства. Внаслідок викрадення телефонів, у пам'ять яких були внесені персональні дані, виникають прикрі ситуації з банківськими рахунками.
Законопроектом передбачається, що кінцевий користувач, не ідентифікований постачальником електронних комунікаційних послуг, зобов’язаний здійснити ідентифікацію у постачальника електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому правилами надання та отримання послуг.
Ідентифікація здійснюється в порядку, встановленому регуляторним органом.
Щоправда, нардепи називають це лише формальністю з огляду на те, що більшість абонентських номерів сьогодні вже «прив`язані» до конкретних осіб через банківські послуги, реєстрація у постачальників електронних комунікаційних послуг є. Вони вважають, що такі заходи створять умови для застосування надійного захисту абонентів від шахрайських схем.
Проблема полягає в тому, що постачальники електронних комунікаційних послуг постійно фіксують випадки порушення абонентами законодавства, а саме: несанкціоноване втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, у тому числі випадки так званого абонентського рефайлу, що полягає в порушенні порядку маршрутизації трафіку задля мінімізації витрат абонента шляхом отримання послуг безоплатно або за заниженими тарифами. При цьому встановлення особи абонента-порушника практично унеможливлюється з причин анонімності отримання послуг.
Якщо абонент не використав усі кошти на особовому рахунку, то їх повернення здійснюється у порядку, встановленому правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг на вимогу кінцевого користувача протягом строку позовної давності,
а кінцевого користувача, який отримує послуги знеособлено, - протягом двох місяців після закінчення строку дії картки попередньо оплаченої послуги та/або ідентифікаційної картки та за умови його ідентифікації у порядку встановленому регуляторним органом.
Тож, у цій нормі йдеться про ідентифікаційні картки.
Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.
Договір може бути укладено, зокрема, у письмовій чи усній формі як публічний договір чи договір приєднання відповідно до положень Цивільного кодексу України, а також дистанційно шляхом надання згоди кінцевого користувача на його укладення, висловленої із застосуванням засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронну комерцію», а також шляхом вчинення активної конклюдентної дії кінцевого користувача, яка безсумнівно свідчить про його попередню згоду укласти договір та зафіксована обладнанням постачальника електронних комунікаційних послуг.
Якщо договір укладено не у письмовій формі, кінцевий користувач до початку отримання електронних комунікаційних послуг має здійснити ідентифікацію у постачальника послуг в порядку, встановленому регуляторним органом, у тому числі дистанційну із застосуванням відповідно до законодавства про електронні довірчі послуги будь-яких засобів електронної ідентифікації середнього та високого рівнів довіри, передбачених зазначеним порядком ідентифікації.
На вимогу кінцевого користувача постачальник електронних комунікаційних послуг повинен надати йому докази наявності зафіксованої попередньої згоди.
Законопроект також встановлює, що користувачі електронних комунікаційних послуг, які отримують електронні комунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, мають право до 1 січня 2025 року отримувати електронні комунікаційні послуги на підставі договору, укладеного до набрання чинності цим Законом в будь-якій іншій формі, без ідентифікації у постачальника електронних комунікаційних послуг.
З 1 січня 2025 року постачальники електронних комунікаційних послуг призупинять надання електронних комунікаційних послуг користувачам електронних комунікаційних послуг, які отримують послуги без укладання договору у письмовій формі або не ідентифіковані постачальником електронних комунікаційних послуг.
У випадку, якщо протягом двох місяців з моменту призупинення надання електронних комунікаційних послуг користувачем електронних комунікаційних послуг не укладено договір у письмовій формі або не здійснено ідентифікацію, постачальники електронних комунікаційних послуг припиняють надання електронних комунікаційних послуг таким користувачам.
Закон, у разі його ухвалення, набере чинності з 1 січня 2022 року.
Проте, законопроект ще не є зареєстрованим в Верховній Раді, його опрацьовує робоча група, яка приймає зауваження до тексту проекту акту до 21 серпня 2021 року. Тому він може ще змінитися.
P.S. Відповідно до Закону України «Про електронні комунікації» універсальними електронними комунікаційними послугами є:
1) послуги широкосмугового доступу до мережі інтернет у фіксованому місці;
2) послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці.
Універсальна електронна комунікаційна послуга надається у фіксованому місці (за адресою будинку, споруди, вказаної споживачем) незалежно від технологій (дротового, бездротового) доступу споживача до електронних комунікаційних мереж.
Універсальні електронні комунікаційні послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці повинні забезпечувати швидкість відповідно до показників та параметрів, встановлених центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра повинен встановлювати показники на рівні, достатньому для підтримки доступу споживачів до таких послуг (сервісів):
1) електронна пошта;
2) пошукові системи, що дають змогу здійснювати пошук усіх типів інформації;
3) основні електронні засоби навчання та освіти;
4) засоби масової інформації в мережі інтернет;
5) електронна комерція;
6) інтернет-банкінг;
7) доступ до послуг електронного урядування (електронних адміністративних послуг);
8) соціальні мережі та сервіси обміну повідомленнями в мережі інтернет;
9) голосові та відеоз’єднання.
Також уряд схвалив експериментальний проект, відповідно до якого в тюрмах ув’язнені зможуть за плату користуватися інтернетом та IP-телефонією.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.