Яку пенсію отримуватимуть українці

На розгляд Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів надходять законопроекти, які стосуються пенсійної реформи і введення накопичувальної системи. Прихильники запровадження приватних пенсійних фондів вказують на те, що діюча солідарна пенсійна система не дає можливості підвищувати пенсію, бо бракує коштів Пенсійному фонду через демографічну кризу: зростання кількості пенсіонерів і зменшення кількості працюючих. При цьому одним із відомств, яке займається розробкою пенсійної реформи, є Міністерство соціальної політики України. Одним із таких законопроектів, який схожий на решту, був № 2683-3 про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення авторства голови профільного комітету Галини Третьякової. Передбачалося встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працездатних осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах. Роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) – 2% від заробітної плати (доходу) до приватних пенсійних фондів, банків тощо.

Пропонувалося встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи (осіб, із заробітної плати яких здійснюються відрахування) у розмірі, накопиченому на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках чи депозитних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців. Кошти повинні зберігатися у пенсійних фондах чи на депозитних пенсійних рахунках у банках, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи. Персоніфікований облік учасників вестиметься у Єдиному соціальному реєстрі.

Відтак «Судово-юридична газета» звернулася за роз’ясненням до Міністерства соціальної політики стосовно питання пенсійної реформи.

Якою буде процедура створення, наповнення і функціонування авторизованих пенсійних фондів?

Недержавні  пенсійні  фонди (НПФ)  утворюються  та функціонують відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»,  який є чинним  з  2004  року.  При  цьому  законопроектом   передбачаються   додаткові вимоги щодо діяльності тих фондів, які виявлять бажання надавати послуги в обов'язковій  системі накопичувального пенсійного забезпечення  (другому рівні), зокрема, це вимоги до засновників, до компаній,  які  надаватимуть сервісні послуги для таких фондів (адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів).  Передбачені  законопроектом вимоги будуть додатково перевірені регулятором, яким є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, під час авторизації НПФ для діяльності у другому рівні.

Чи гарантуватиме держава збереження коштів у разі банкрутства недержавного пенсійного фонду та яким шляхом?

Права учасників НПФ є законодавчо забезпеченими, а перехресний нагляд і контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, як з боку державних органів, так і самих суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, унеможливлює порушення прав учасника фонду. Так, на законодавчому рівні визначено, що НПФ не може бути визнано банкрутом. Сама діяльність недержавного пенсійного фонду побудована таким чином, що кожен із чотирьох суб'єктів мають лише опосередкований доступ до грошей і контролюють один одного. Пенсійні активи глибоко диверсифікуються  («розкладаються по різних кошиках»), що унеможливлює одночасну втрату значної вартості пенсійних активів при виникненні несприятливих  умов  в економіці. Крім того, законопроектом передбачається, що на початковому  етапі запуску другого рівня - основним інструментом для інвестування будуть державні облігації. Погашення (виплати) таких облігацій в повному обсязі  гарантуються державою та не потребують додаткових механізмів гарантування.

Чи зможе особа сама вільно обирати фонд? Як буде регулюватися питання, якщо громадянин відмовиться надати дозвіл на відрахування частки його зарплати до недержавного пенсійного фонду?

Контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, як з боку державних органів, так і самих суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення унеможливлює порушення прав учасника фонду. Так, на законодавчому рівні визначено, що НПФ не може бути визнано банкрутом. Сама діяльність недержавного пенсійного фонду побудована таким чином, що кожен із чотирьох суб'єктів має лише опосередкований доступ до грошей і контролює один одного. Пенсійні активи глибоко диверсифікуються  («розкладаються по різних кошиках»), що унеможливлює одночасну втрату значної вартості пенсійних активів при виникненні несприятливих  умов  в економіці. Крім того, законопроектом передбачається, що на початковому  етапі запуску другого рівня основним інструментом для інвестування будуть державні облігації. Погашення (виплати) таких облігацій в повному обсязі  гарантуються державою та не потребують додаткових механізмів гарантування.

Законопроектом передбачається, що вибір НПФ здійснює сам учасник. При цьому він це може зробити як при особистому зверненні до відповідної установи, так і за допомогою телекомунікаційних мереж (інтернет-сервісів), зробивши відповідну відмітку у власному електронному кабінеті.

Крім того, учасник системи матиме право за власним бажанням будь-коли змінити НПФ чи банк із переліку допущених до діяльності на другому рівні.

Законопроектом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку та залучення роботодавців до сплати пенсійних внесків на паритетних засадах. Як буде регулюватися дане питання у разі, якщо роботодавець відмовиться брати участь у такому механізмі?

Згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні є загальнообов'язковими. Третій рівень базується на засадах добровільної участі громадян. Таким чином, громадяни чи суб'єкти господарювання, які законом передбачені як учасники і платники системи загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, не можуть відмовитися від сплати накопичувальних внесків. Натомість законопроектом передбачається для фізичних осіб-підприємців і інших самозайнятих осіб участь у другому рівні на добровільних засадах.

У законопроекті зазначено, що роботодавці сплачуватимуть 2% від розміру заробітної плати працівників, а учасники системи (працюючі особи) – 2% від заробітної плати (доходу). Як це буде діяти на практиці?

Законопроектом передбачається, що сплату накопичувальних внесків, як за себе, так і за працівників, здійснюватимуть роботодавці за аналогічною процедурою зі сплати єдиного соціального внеску. Порядок сплати накопичувального внеску регулюватиметься Законом України «Про  збір  та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до якого будуть внесені відповідні зміни.

Коли особа зможе скористатися накопиченими коштами?

По досягненню  пенсійного  віку у солідарній  системі особа набуває право на  виплати. Виплати в окремих випадках можливі і раніше (наприклад критичний  стан здоров'я учасника чи його сім'ї, виїзд за межі України  на постійне проживання, настання інвалідності тощо).

Що буде з коштами в разі смерті особи, яка здійснювала їх накопичення?

Накопичені кошти такого учасника, що знаходяться   на його індивідуальному пенсійному рахунку, успадковуються згідно з чинним законодавством.

Яку пенсію отримуватимуть особи, яким вже 40+ років. Як буде забезпечено для них перехідний період з урахуванням того, що з їх доходу здійснювалися відрахування до Пенсійного фонду України?

Запровадження другого рівня не передбачає переходу від солідарної системи до накопичувальної, скоріше це є доповненням існуючої пенсійної системи з метою збалансування ризиків, зокрема демографічних. Тобто виплати, які громадяни будуть отримувати з накопичувальної системи, доповнюватимуть пенсію із солідарної системи. Якщо на індивідуальному пенсійному рахунку буде накопичена сума, якої недостатньо для періодичних виплат, такі кошти можна буде отримати одноразово.

У чому полягатиме принципова різниця між накопиченням коштів особи у недержавному пенсійному фонді та на особистому рахунку у банку?

Різниця полягає в особливостях роботи самих суб'єктів та способах інвестування коштів. Наприклад, банк, як правило, за депозитами гарантує певний рівень дохідності, а інвестиційний дохід в НПФ щодня може змінюватися, що дає можливість завчасно реагувати на ситуацію на ринку.

Пенсійні кошти учасників, що надходять до НПФ, як і нарахований на них інвестиційний дохід, належать самим учасникам і не переходять у власність НПФ. НПФ не може відмовитися від виплати коштів, якщо на те є законодавчі підстави, це ще одна відмінність НПФ від банків (до попереднього питання).

Чи зможе особа у будь-який момент відмовитися від послуг недержавного пенсійного фонду та що буде у такому разі з її коштами?

Особа не може відмовитися від участі у другому рівні, якщо вона відповідає критеріям учасника. При цьому, якщо особа перестає сплачувати внески до другого рівня, наприклад певний період не працює, то її пенсійні кошти продовжують залишатися на її індивідуальному пенсійному рахунку та інвестуватися.

Раніше Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відхилив законопроекти, які стосуються введення загальнообов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.