Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (реєстр. № 5266 від 18.03.2021).
Його розробником є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а вивчати буде Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під керівництвом Галини Третьякової.
Проектом акта пропонується:
- передбачити можливість укладення колективного договору фізичними особами, які використовують найману працю, поширення дії положень галузевої угоди на всіх роботодавців галузі;
- встановити обов'язок роботодавця ознайомлювати працівника не тільки до початку його роботи, а і в подальшому, з текстом укладеного колективного договору, змінами і доповненнями до нього (в тижневий строк), обов'язок сторін договору забезпечити безперешкодний доступ до його тексту, можливість копіювання;
- встановити обов'язок сторін колективної угоди інформувати про укладення та внесення до неї змін безпосередньо заінтересованих у цьому суб'єктів;
- встановити строк дії умов колективного договору не менше року у разі реорганізації, зміни власника юридичної особи, відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;
- встановити зобов'язання для роботодавців надавати повідомлення щодо запланованого масового звільнення профспілковому представнику;
- посилити відповідальність за порушення порядку повідомлення роботодавцем профспілок про масове звільнення;
- визначити що таке масове звільнення та його ознаки.
Крім цього, у чинне законодавство включаються норми, зокрема щодо недопущення дискримінації в оголошеннях із працевлаштування, а також надання права особам, що зазнали дискримінації звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Буде заборонено в рекламі про вакансії висувати вимоги за дискримінуючими ознаками: раси, кольору шкіри, статі, стану здоров’я та багатьма іншими. Забороняється також в оголошеннях про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі.
Штраф за це буде накладати Держпраці.
Згідно із законопроектом, не вважаються дискримінацією у сфері праці встановлені КЗпП та іншими законами дії, а також обмеження прав працівників, що залежать від властивих певному виду робіт вимог (щодо віку, освіти, стану здоров’я, статі) чи обумовлені необхідністю посиленого соціального та правового захисту деяких категорій осіб.
Законами і статутами господарських товариств (крім акціонерних), сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, громадських об’єднань, релігійних організацій та заснованих релігійними організаціями юридичних осіб можуть встановлюватися переваги для їхніх засновників (учасників) і членів при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі у разі звільнення.
Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися зі скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
Ініціаторів законопроекту не влаштовує, що участь фізичної особи, яка використовує найману працю, в колективно-договірному регулюванні трудових відносин законодавством не передбачена.
Натомість, на це мають право лише юридичні особи.
Внаслідок цього працівники роботодавця-фізичної особи не можуть реалізувати встановлене міжнародними нормами право на укладання колективних договорів.
Також, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що окремим проектом акта пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою встановлення штрафних санкцій за ненадання працівнику інформації про колективний договір, внесення до нього змін і доповнень.
Крім того, чинне законодавство у сфері праці та зайнятості потребує узгодження з нормами Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», зокрема, у частині надання права особам, які зазнали дискримінації у сфері праці, звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, а також щодо недопущення дискримінації в оголошеннях із працевлаштування.
Раніше Комітет схвалив законопроект Стефанчука, який вимагає розробити три нових кодекси.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.