Як студенти Сполучених Штатів заборгували державі $1,6 трлн і не можуть нічого з цим зробити

Криза зі студентськими кредитами у Сполучених Штатах – дивне явище. Це історія про те, як спроба зробити вищу освіту доступною для ширших верств населення призвела до того,  що загальна сума заборгованості перевалила за 1,6 трильйонів доларів. Для порівняння – доходи Державного бюджету України на 2021 рік очікуються у розмірі 1,08 трильйонів гривень або заледве більше 4 млрд (!) доларів.

CNBS зазначає, що через подібного роду борги 21% позичальників відкладали на значний час своє весілля, ще 26% пізніше заводили дітей, а понад третині довелося відкладати придбання житла. Про те, як і чому це відбувається та до яких крайнощів доходить, можна прочитати у колонці Молі Вебстер для The NY Times, у якій авторка зазначає: «За 14 років після випуску, я віддала 60 тисяч доларів на виплату своєї позики на 78 тисяч. Станом на зараз, мій борг якимось чином складає 100 тисяч доларів».

Почати варто з того, що у багатьох випадках американська молодь, чиї батьки не можуть оплатити навчання дітей самостійно, опиняються у доволі неприємній ситуації. Для того, щоб добре заробляти у майбутньому, треба мати якісну освіту, тож треба йти до коледжу. Для цього треба гроші, а тому доводиться брати позику. А для того, щоб її виплатити, доводиться покласти роки, а іноді і десятиліття, постійно обмежуючи себе.

Історія Молі починалася, здавалося б, непогано. Вона отримала позику на 78 тисяч доларів, що вважалося «контрольованим боргом» – неконтрольованими вважали позики у 100 та більше тисяч. До того ж, сама позика була від федерального уряду, що означало дещо менші відсотки і трохи кращі умови за приватні позики. Хоча при цьому варто відзначити, що видав від імені уряду і обслуговував позику приватний банк – тоді це не мало значення, але у майбутньому викликало проблеми. Втім, про все по порядку.

Після навчання Молі знайшла роботу за спеціальністю, але заробітку новачка і періодичних додаткових заробітків виявилося недостатньо для виплати позики – вона була неспроможна виплачувати позику. Позичальник запропонував вихід – платежі тимчасово заморозять, за рахунок збільшення тіла кредиту. Росло тіло, разом з ним зростав і розмір щомісячних платежів, через що поступове підвищення заробітної плати вже не могло вирішити проблему.

Навесні 2020 року через пандемію коронавірусу Конгрес США ухвалив CARES (Coronavirus Aid, Relief and Economic Security) Act), який передбачав, серед іншого, замороження виплати відсотків з федеральних студентських позик. Таким чином Молі могла сподіватися оперативно зменшити розмір свого боргу зі 100 до 12 тисяч. Втім, не все сталося, як гадалося. Виявилося, що після кризи 2008 року Конгрес вирішив викупити у приватних банків федеральні студентські позики, але у підсумку викупив далеко не всі. Серед тих, чиї федеральні позики залишилися у приватному банку, була і Молі. Такі позики опинилися у підвішеному стані – у розумінні чинного законодавства США вони одночасно і приватні, і державні. І через це дія CARES Act на них не поширювалася.

«Я дивилася, як друзі купують авто, будинки, акції. У той самий час усі мої рішення – на яку роботу піти, яке підвищення вибивати, які подарунки купити, яке житло винаймати, коли сказати своєму партнерові про борг, чи можу я дозволити собі придбати якесь майно, хай навіть йдеться про купівлю нового стільця – обмежені наявністю цього боргу», – підсумовує людина, борг якої збільшився на третину за 14 років, що вона його сплачувала.

Не можна також не відзначити, що Молі пощастило опинитися у тій частині населення, яке після початку пандемії не опинилася без роботи, і завдяки цьому могла як-ніяк сплачувати позику. Скоріше за все, так пощастило далеко не всім.

Тобто, для багатьох молодих людей у Штатах єдина можливість «вибитися в люди» одночасно є зашморгом, який все тугіше затягується довкола шиї з часом. Деякі політики – переважно з Демократичної партії – пропонують пробачити студентські борги. Хтось – для всіх, хтось – лише для окремих категорій позичальників чи лише частину боргу. Разом з тим, не варто забувати, що 1,6 трлн доларів – це понад 40% річного федерального бюджету США та майже 5% ВВП. Це величезна сума грошей. Така боргова амністія безперечно полегшить життя позичальників, але платити за це доведеться усім громадянам США, чому будуть раді далеко не всі.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що варто знати про програму «Доступна іпотека 7%».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.