Питання запровадження «національних імейлів» – єдиної системи електронних пошт – в Україні остаточно поставили на паузу ще влітку 2020 року. Тоді у Мінцифри відзначили, що запровадження єдиної електронної пошти для юридичних осіб – не говорячи вже про осіб фізичних – не на часі. Невдовзі після цього у судів закінчилися гроші на конверти і марки, а у львівському суді на додачу закінчився папір, через що окремі експерти заговорили про національну електронну пошту як вирішення всіх цих проблем. Та чи так це? Погляньмо на досвід Польщі, де національна електронна пошта має з’явитися вже зовсім невдовзі.
Як повідомляє Prawo.pl, 12 березня – останній день консультацій з громадськістю щодо відповідного проекту Розпорядження Міністра Цифровізації. Відповідно до положень цього проекту усі державні установи отримують доступ до електронних поштових скриньок обсягом 15 ГБ, громадянам будуть надавати пошту обсягом 1 ГБ. Більше того, усі державні установи будуть зобов’язані контактувати із громадянами саме за допомогою цієї електронної пошти, а не шляхом традиційних листів.
Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла, що Європейський суд з прав людини постановив, чи правомірним є публікація важливих рішень та їх проектів лише у електронному вигляді.
Попри те, що за принципом «добре там, де нас нема» з системою електронної пошти у Польщі все має бути беззаперечно добре, це все ж не так. Наприклад, експерт Павел Елерік зазначає, що «на загальному рівні концепцію контакту між громадянином та державними органами оцінюю позитивно» та вважає це «природним напрямком розвитку». Але при цьому він зазначає, що все ж має до неї ряд зауважень та питань.
Перш за все, як уже було згадано вище, державні органи будуть зобов’язані комунікувати з громадянами через електронну пошту, а от для громадян це буде не обов’язково. У результаті з’являється доволі цікава система дій, у випадку якщо громадянин звернувся до певної установи у паперовому вигляді. У такому разі відповідна установа надсилатиме електронний лист до Польської Пошти (аналог Укрпошти), після чого пошта роздруковує цей електронний лист і надсилає громадянину.
Крім того, існують і сумніви щодо правомірності такої системи. Так, правник Міхал Яковські зазначає: «Негативно оцінюю таку задумку. Поки ми не знаємо, буде така електронна пошта обов’язковою чи добровільною. Якщо обов’язковою, ти ми напевно мали би справу із порушенням таємниці листування та права на приватне життя, передбачених Конституцією. Не можу навіть уявити, щоб всіх громадян можна було зобов’язати створити [такий e-mail]. З Конституції випливає право на життя офлайн та право не ділитися з Польською Поштою своїми таємницями, включно з тими, які містяться у листуванні з державними органами».
Отже, постає питання про те, хто і як буде уповноважений працювати з листами та як убезпечити кореспонденцію від протиправного втручання. Так само потенційно малою експерти називають ємність скриньки для громадян у 1 ГБ, зазначаючи, що за активного використання цього може бути недостатньо. А у разі заповнення скриньки користувач просто не отримає лист від державного органу – наприклад, суду.
Таким чином, навіть до «не-українського» сценарію розробки системи національної електронної пошти виникає ряд серйозних питань. Не говорячи вже про те, що польський уряд планує зробити оператором всієї цієї системи Польську Пошту – лише уявіть, що Укрпошта буде управляти таким в Україні. Тож, не виключено, що відкладення створення національної електронної пошти в Україні – це таки правильний крок. Принаймні до часу, коли такі системи будуть належним чином протестовані в інших країнах.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, суд у Польщі визнав, що прапор ЛГБТ замість німба Богородиці не ображає почуття віруючих.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.