З початком пандемії в Україні велика кількість працівників залишилася без роботи – хтось просто не зміг працювати «до кращих часів», когось же звільнили через економічні втрати працедавця. У багатьох випадках до цього призвело те, що установи та підприємства не були готові до переходу у дистанційний режим роботи – для тих підприємств, де це можливо, звісно.
У свою чергу, там, де перехід до дистанційної роботи відбувся, виникало багато питань щодо того, як мають бути організовані різноманітні процеси. Адже законодавство також не дуже було готове до такого розвитку подій. Разом з тим, депутати під проводом Галини Третьякової вирішили доповнити та змінити ряд положень законодавства, щоб більш повно регулювати особливості дистанційної роботи та закрити наявні прогалини.
Зареєстрований цією групою законодавців законопроект № 4051 Верховна Рада 3 листопада ухвалила за основу. А тепер 23 грудня на розгляд комітету соціальної політики було винесено питання затвердження порівняльної таблиці правок та рекомендацій щодо розгляду цього проекту у другому читанні.
Щодо ряду пропонованих правок точилося палке обговорення. Першим свої пропозиції висловив Сергій Кондрюк – заступник голови Федерацій профспілок. Він запропонував доповнити норму про відшкодування працівником, який звільняється, певних виданих йому роботодавцем засобів роботи чи матеріалів. На думку пана Кондрюка, ця норма критично потребує уточнення, що таке відшкодування має відбуватися винятково у судовому порядку.
Крім того, представник профспілок пропонував також закріпити у законі, що у працівників, які працюють дистанційно, має бути достатній і регулярний час для відпочинку. Це він аргументував тим, що зараз передбачено, що на дистанційці працівники самі визначають свій робочий час. Що створює можливість для зловживання з боку роботодавця. Наприклад, вимагати фактично працювати понаднормово після короткої перерви або ж працювати у години, коли працівник не планував.
При цьому невиконання таких вимог може призвести до дисциплінарного покарання чи навіть звільнення: «Звертаю вашу увагу, що передусім мова йде про те, щоб працівника не покарали за те, що серед ночі від нього щось регулярно вимагають[, а він це відмовляється виконувати]. Щоб він мав можливість для регулярного достатнього відпочинку, так званого “часу відключення”». Пан Кондрюк пропонував, щоб такий час у обов’язковому порядку визначався у трудовому договорі про дистанційну роботу – щоб працівник та роботодавець обирали компромісний час.
Обидві ці пропозиції не підтримав Сергій Біленький – представник Асоціації роботодавців. На його думку, можливість роботодавця самостійно стягувати із працівника кошти за те, що останній не повернув – це ледь не єдина можливість компенсувати фактичні витрати. Про те, чим працедавців не влаштовує відшкодування у судовому порядку, пан Біленький не пояснив.
Питання про закріплення часу відпочинку він назвав «надуманим», підкресливши, що роботодавець не може проконтролювати, що його працівник відпочиває. Крім того, він зазначив, що «відповідно до законодавства не прописано спить – не спить», а хтось навіть може дистанційно працювати у іншому часовому поясі. А після значив, що коли «вночі керівник інколи зателефонує», в цьому немає нічого страшного. Втім, попри його заперечення, було вирішено загалом врахувати обидві пропозиції Сергія Кондрюка.
Також до обговорення законопроекту долучився Олексій Мірошниченко – віце-президент Конфедерації роботодавців. Він закликав комітет змінити норму, яка встановлює відповідальність працедавця за безпеку працівника, який працює дистанційно. На думку пана Мірошниченка необхідно зазначити, що працедавець зобов’язаний передати працівнику безпечне і справне обладнання – за те, наскільки безпечно працівник буде їх використовувати вдома, він відповідати не може, адже не може контролювати. Його запевнили, що його позиція врахована.
У підсумку обговорення комітет ухвалив рішення затвердити порівняльну таблицю правок – з урахуванням обговорених пропозицій – та рекомендувати парламенту ухвалити законопроект у другому читанні та в цілому.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Комітет ВР схвалив законопроект Третьякової про зняття вікових обмежень для держслужбовців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.