ВС роз’яснив строки оскарження ухвали слідчого судді

Якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись із дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 937/2679/20.

Обставини справи

За ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області повернуто особі його скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги на вказану ухвалу як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження і за відсутності клопотання про поновлення цього строку.

Висновок Верховного Суду

ВС зауважив, що у частинах 2 та 3 статті 396 КПК встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п’яти днів із дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладено в постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись із дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 29 травня 2020 року постановив ухвалу про повернення скарги особи на постанову слідчого про закриття кримінального провадження без виклику особи. Копію цієї ухвали останній отримав 11 червня 2020 року.

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи дотримання строків на апеляційне оскарження, посилався на те, що копію оскаржуваної ухвали слідчого судді від 29 травня 2020 року, постановленої без його виклику, він отримав 11 червня 2020 року.

На порушення вимог статей 370, 419 КПК суд апеляційної інстанції не перевірив зазначених доводів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, належних мотивів та висновків щодо цього, з урахуванням положень ст. 395 КПК, не навів, тому його висновок про подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження є передчасним.

За таких обставин судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним (ч. 1 ст. 412 КПК), що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував ухвалу Запорізького апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, чи підлягає оскарженню ухвала слідчого судді про продовження строків досудового розслідування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.