Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянув справу № 757/12125/20-к та встановив, що ухвала слідчого судді не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Обставини справи
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України, ставить вимогу про скасування ухвали Київського апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Захисник стверджує про безпідставність відмови апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження та можливість оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з огляду на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування фактично вийшов за межі своїх повноважень та постановив ухвалу, якою змінив дату початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Окрім того, в мотивувальній частині ухвали слідчий суддя надав оцінку законності ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року про продовження строку досудового розслідування в частині визначення початку такого строку.
Висновок Верховного Суду
ВС зауважив, що згідно з частинами 1 та 2 ст. 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Частиною 3 ст. 309 КПК України передбачено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішень слідчого судді.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до положень частини 9 ст. 295-1 КПК України ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі надав відповідь на доводи апеляційної скарги захисника щодо постановлення слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, на його думку, такої ухвали, що не передбачена чинним законодавством, визнавши їх необґрунтованими, оскільки таке твердження суперечить нормам параграфу 4 Глави 24 КПК України, якими регламентовано положення та порядок продовження строку досудового розслідування.
ВС погодився з таким висновком та відхилив доводи касаційної скарги сторони захисту щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, відповідно до наданого їм у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року тлумачення, відповідно до якого суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді має керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК України, у тих випадках, коли прийняте слідчим суддею рішення не передбачено КПК України.
Ухвалення слідчим суддею рішення про продовження строків досудового розслідування передбачено нормами КПК України. Відповідно до частини 1 ст. 114 КПК України, слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов’язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, передбачає можливість розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.
Таким чином, Суд вважає, що ухвала винесена слідчим суддею в межах повноважень, наданих йому процесуальним законом. Посилання сторони захисту на те, що суд допустив помилку, неправильно визначивши дату початку строку досудового розслідування, не може розцінюватися як вихід за межі наданих йому повноважень (ухвала ВС від 2 січня 2018 року у справі 757/6583/18-к, провадження № 51-10610ск18).
Також ВС зауважив, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого на цій стадії законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2020 року не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку та відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України постановив законну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ухвала слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів є процесуальною підставою для отримання доказів, а не самим доказом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.