Реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку як підстава для визнання договору іпотеки недійсним: позиція ВС

Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/60219/16-ц.

Обставини справи   

Громадянка України звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «А», особи_2, особи_3 про визнання договору іпотеки недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що між ПАТ «А», правонаступником якого є ПАТ «АБ», та Дочірнім підприємством «А» був укладений договір про відкриття кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та особою_2, яка є матір’ю позивачки, був укладений іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодержатель передала в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, на якій розташований зазначений будинок.

Вказувала, що на час укладання іпотечного договору вона була малолітньою та проживала в будинку разом з матір’ю, хоча фактично була зареєстрована за адресою проживання батька, а з 16 травня 2013 року була офіційно зареєстрована разом з матір’ю. При укладенні іпотечного договору були порушені норми чинного законодавства, оскільки у разі вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, обов’язковою є попередня згода органу опіки та піклування. 

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва задоволено позов ПАТ «А» до особи_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте судом не досліджувались обставини, які мали істотне значення для справи, зокрема, проживання малолітньої дитини разом з матір’ю в цьому будинку та не залучено орган опіки та піклування, який покликаний захищати права та інтереси малолітніх дітей. За цим рішенням відкрито виконавче провадження. Посилаючись на те, що фактично зазначене заочне рішення може позбавити її будь-яких прав на житловий будинок, що порушує її конституційне право на житло, звернулась із вказаним позовом до суду.

На підставі викладеного просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений між особою_2 та ПАТ «А», правонаступником якого є ПАТ «АБ».

Рішенням Печерського районного суду м. Києва у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладання та нотаріального посвідчення договору іпотеки малолітня дитина не була власником житлового будинку, який виступає предметом іпотеки, не була в ньому зареєстрована, а тому дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину не вимагався. При цьому суд зазначив, що порушень майнових прав дитини з боку батьків не відбулося, а тому позовна вимога про визнання договору іпотеки є необгунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Постановою Апеляційного суду м. Києва  рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України, статтею 177 Сімейного кодексу України  та статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

При вирішенні спорів щодо недійсності іпотечних договорів з підстав порушення житлових та майнових прав неповнолітніх осіб суди, зокрема, повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки), не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Установлено, що особа_1, яка була малолітньою, на час укладення договору іпотеки не мала майнових прав на будинок та права користування вказаним будинком, була зареєстрована за місцем проживання батька.

При таких обставинах суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи вказані норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 26 грудня 2008 року між особою_2 та ПАТ «А».

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про кредит в інтересах сім’ї: коли відповідальність за кредитним договором виникає в обох із подружжя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.