3 листопада Конституційний Суд України мав провести закриту частину пленарного засідання у справі щодо неконституційності норм Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за конституційним поданням Верховного Суду України. Втім, під кінець робочого дня дане питання було знято з порядку денного.
Слід також зауважити, що під час брифінгу 30 жовтня голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький згадав про цю справу.
«Конституційний Суд України спочатку обговорював питання про закриття цієї справи. Але ми підняли справу на перевірку: чи можливо допомогти людям. А як це робиться – чи перевести категорію фізичних осіб у більш першу чергу, ніж там, де вони знаходяться. Вони отримують зараз 200 тис. грн. Якщо вони були б в більш першій черзі, можливо, отримали б більше відшкодування. Ті, хто мають більший вклад.
Коли існував цей закон, це було 35 тис. доларів. На даний час це 7 тис. доларів відшкодування. Спілкуючись с головою НБУ та Фонду, ми почали обговорювати це питання. Ми їх спонукали, я так думаю, своїм слуханням до того, що вони знайшли рішення у формі 600+. Тобто люди будуть отримувати, якщо це рішення буде прийнято – чи КСУ, чи ними самими, відшкодування 600+», — зазначив Олександр Тупицький.
Нагадаємо, що 15 вересня КСУ провів усне слухання у цій справі, аби актуалізувати позиції сторін. Згадаймо, основні позиції сторін під час цього слухання.
«Закон є неконституційним повністю», — Василь Гуменюк
В. о. Голови Верховного Суду України Василь Гуменюк вирішив не використовувати 10 хвилин, відведені йому на виступ – більшість своїх тез він висловив у рамках відповідей на питання. Він лише зазначив, що попри те, що до закону з моменту подання вносилися зміни, ВСУ все ще вважає його неконституційним. Він звернув увагу, що вважає неконституційним саме весь закон, адже, на думку ВСУ, було порушено принцип формування регулятора, а частина його повноважень забрали від НБУ.
Крім того, пан Гуменюк зазначив, що закон містить ряд порушень та утисків прав громадян (зокрема, гарантоване відшкодування вкладникам лише 200 тисяч гривень та стверджувана неможливість частини вкладників повернути навіть ці 200 тисяч гривень), що також дає підстави для визнання закону неконституційним.
Василь Гуменюк також стверджував, що сам факт створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є неконституційним, адже створення цього регулятора не передбачене Конституцією. Втім, після уточнюючих питань від судді КСУ Василя Лемака, він відійшов від цієї позиції та перейшов на більш загальне обговорення неконституційності діяльності та повноважень Фонду.
У відповідь на питання про те, які наслідки матиме ухвалення рішення про неконституційність закону – позитивні чи негативні – в. о. Голови ВСУ відповів загальними фразами про те, що закон «краще було би привести у відповідність до Конституції».
«На моє переконання треба вчити органи законодавчої влади діяти в межах Конституції і законів».
«Прошу закрити провадження» — Федір Веніславський
Ще до початку виступів учасників та залучених учасників провадження представник Президента України у КСУ Федір Веніславський виступив із клопотанням про закриття конституційного провадження. Своє клопотання він обґрунтував тим, що подання у цій справі зробив Верховний Суд України у той час, як чинний закон «Про Конституційний Суд України» містить вичерпний перелік суб’єктів права на конституційне подання, і Верховного Суду України у цьому переліку немає – у чинному законі згадується «Верховний Суд».
Цю позицію у своєму виступі підтримала і представниця Верховної Ради Ольга Совгиря. Представляючи позицію ВР у цій справі, вона зазначила, що Фонд гарантування вкладів існує поза центральною ієрархічною структурою держави для мінімізації впливу на його діяльність, а самі повноваження Фонду не посягають на конституційні повноваження НБУ. При цьому, пані Совгиря частково погодилися із представником ВСУ щодо того, що черговість відшкодування, передбачена законом, може бути неконституційна, та звернулася до Суду із проханням перевірити цю норму на відповідність Конституції.
Під час сесії питань представниця Верховної Ради зазначила, що головне завдання Фонду – забезпечити, щоб всі вкладники/кредитори мали рівні можливості отримати компенсацію, та не допустити, щоб перший отримував все, а інші – нічого.
Вже під час виступу за трибуною Федір Веніславський додав, що аргументи ВСУ про неконституційність закону через те, що Фонд наділений нормотворчими функціями, є недоречними. Зокрема, він послався на те, що у певних обставинах навіть фізична особа може створити квазі-нормативний акт, який буде обов’язковим для інших осіб.
Більше того, переважна кількість людей зберігають у банках до 200 тисяч гривень, а тому закон не обмежує права громадян, а встановлює «соціальну справедливість», перш за все – для людей, які зберігають у банках невеликі суми коштів. А зважаючи на те, що законом визначено, що основна мета розміщення коштів у банку – це отримання прибутку, то гарантування повернення лише 200 тисяч гривень – це той ризик, на який людина свідомо йде, вкладаючи до банку великі суми коштів з метою отримання прибутку від відсотків.
Також пан Веніславський відзначив, що важливо розглядати діяльність Фонду через призму балансу між суспільним і приватним інтересом. І так само система черговості відшкодування має розглядатися у комплексі – з позиції усіх зацікавлених сторін, а не з точки зору того, що тих чи інших осіб обмежили у зв’язку з тим, що поставили у черзі після інших. Саму систему черговості представник Президента України назвав оптимальною.
Представник Національного банку України зазначив, що визнання закону неконституційним зруйнує систему гарантування вкладів фізичних осіб, а також звернув увагу на те, що існування механізму гарантування вкладів – це одна із вимог співробітництва із міжнародними партнерами України.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 3 листопада Конституційний Суд також продовжить провадження щодо тлумачення поняття «гідні умови життя».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій