Нова методологія антикорупційної експертизи від НАЗК — особливості проведення

20 жовтня Голова Національного агентства запобігання корупції Олександр Новіков видав Наказ, яким затвердив нову методологію проведення перевірок нормативно-правових актів на предмет наявності корупційний загроз.

«Корупціогенні фактори, які можуть бути закріплені в законодавстві, дуже складно викорінити. Щоби зменшити кількість таких факторів, ми проводимо антикорупційну експертизу проєктів законів, постанов. Тривалий час НАЗК не приділяло належної уваги антикорупційній експертизі. Однак зараз завдяки професійній команді та новій методології ми забезпечуємо підготовку якісних висновків за результатами експертизи. Як наслідок — законодавство, що не міститиме корупційних норм, економитиме кошти державі» — пояснює пан Новіков.

Експертиза нормативно-правових актів НАЗК складається з двох етапів: загальний моніторинг проєктів актів та власне експертиза конкретних проєктів.

Особливості проведення моніторингу

Методологія визначає моніторинг як «діяльність із виявлення в проєкті акта (чинному акті) ознак, що вказують на необхідність проведення експертизи». Інакше кажучи, це поверхнева перевірка актів на предмет можливих корупційних ризиків, які є підставою для проведення ґрунтовної експертизи.

Першочерговому моніторингу підлягають законопроєкти, які вносяться до Верховної Ради Президентом України, Кабміном чи депутатом, який є представником парламентської коаліції або фракції, яка складає конституційну більшість. Також під вимоги першочергового моніторингу підпадають проєкти актів, які стосуються сфер регулювання адміністративних послуг, державного нагляду господарської діяльності, видачі ліцензій та дозволів. Інші акти моніторяться у загальному порядку.

Під час проведення моніторингу експерти перевіряють акти за наступними критеріями:

• Чи надходила до НАЗК або з’являлася у ЗМІ чи Інтернеті інформація щодо корупційних ризиків проєкту або корупційних порушень в рамках чинних актів;
• Чи були раніше у проєкті акта чи подібному йому за змістом або сферою регулювання виявлені корупційні ризики та чи були враховані рекомендації попередньої експертизи;
• Чи надходила інформація щодо порушень у проведенні консультацій з громадськістю або про проведення фіктивних консультацій;
• Чи містить проєкт ознаки корупціогенних факторів.

Також під час моніторингу експерти мають визначити, чи стосуються положення документу до сфер із високим рівнем корупційних ризиків: порядку надання адмінпослуг, порядку ліцензування, відчуження чи оренди комунального або державного майна, діяльності державних підприємств, формування бюджетів і т.і.

У разі виявлення вищезгаданих ознак у проєкті акта, експерт ухвалює рішення про проведення експертизи НАЗК. Якщо ці ознаки виявлені у чинному акті, НАЗК звертаються до Мін'юсту щодо включення його до плану проведення антикорупційної експертизи. Якщо у ході моніторингу експерт виявляє порушення етичної поведінки або порушення щодо конфлікту інтересів певними посадовими особам, НАЗК видає припис керівнику відповідного органу державної влади щодо усунення таких порушень.

Проведення експертизи

Після ухвалення рішення про проведення експертизи, НАЗК повідомляє Антикорупційний комітет та профільний комітет Верховної Ради або Кабмін для зупинки процесу розгляду чи прийняття акту. Далі агентство повідомляє Громадську раду при агентстві для залучення у проведення експертизи. Також НАЗК може звернутися за поясненнями до зацікавлених сторін, якщо у цьому є потреба або якщо розробник акта не врахував їхні позиції. До таких зацікавлених сторін відносяться:

• Органи влади та місцевого самоврядування, які будуть виконувати положення цього НПА у разі його прийняття;
• Підприємства та установи, які застосовуватимуть та на яких буде поширюватися дія акта;
• Міжнародні та національні організації, які працюють у сфері регулювання проєкту акта.

НАЗК публікує інформацію про початок проведення експертизи на своєму сайті, інших інформаційних ресурсах та доводить її до зацікавлених сторін.

За результатами експертизи, НАЗК розробляє рекомендації щодо варіантів усунення виявлених корупційних ризиків. Результати експертизи НАЗК формує у вигляді висновку. Цей висновок агентство направляє до профільного та Антикорупційного комітету ВР або до Кабінету Міністрів та публікує на своєму сайті.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що НАЗК виявило недостовірності у декларації у очільника СБУ в Миколаївській області та направило висновки по ньому до НАБУ.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.