Народні депутати із групи «За майбутнє» 30 вересня зареєстрували у Верховній Раді 2 законопроєкти, які стосуються ґендерної політики. Перший передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю та інших пов’язаних законів (№ 4174), другий – до Кримінального процесуального кодексу (№ 4175).
Зміни до законодавства у сфері праці
Внесення змін до законодавства про працю депутати обґрунтовують, зокрема, такими проблемами:
Для вирішення вищезазначених проблем, автори законопроєкту, перш за все, дають визначення терміна «домашня праця» у КЗпП та передбачають, що виконання такої праці відбувається за трудовим договором. Працівники, що виконують домашню працю, сплачують ЄСВ у добровільному порядку. Також у законопроєкті міститься визначення явища працівників із сімейними обов’язками та перелік передбачених КЗпП гарантій, що належать таким працівникам.
Третій термін, який запроваджує законопроєкт, – вищезгадана «неоплачувана доглядова праця». Депутати пропонують визначити, що це «неоплачувана діяльність особи, спрямована на обслуговування та забезпечення потреб сім'ї: ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та іншими членами сім'ї, піклування про них, виховання дітей тощо».
Також законотворці пропонують прибрати заборону залучати вагітних жінок і жінок із дітьми до 3 років до роботи вночі, надурочно, у вихідні дні і направлення їх у відрядження. Втім, дозволяється залучати жінок до таких робіт лише за їх письмовою згодою.
У законі «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» пропонується передбачити обов’язок уповноваженого органу з питань забезпечення ґендерної рівності проводити наукові та експертні дослідження з оцінки вартості неоплачуваної доглядової праці з метою зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків.
Зміни до КПК
Депутати пропонують доповнити кодекс двома статтями, які регулюватимуть особливості кримінального провадження щодо злочинів проти статевої свободи, статевої недоторканості та домашнього насильства, у зв’язку із існуванням проблеми «замовчування» таких злочинів. Як стверджують учені-кримінологи, частка прихованих кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи складає понад 90 %.
«Основними причинами того, що потерпіла особа не звертається до правоохоронних органів та не повідомляє про вчинений злочин, є сором, страх перед своїми кривдниками, а також великою мірою – недовіра до правоохоронної системи. Потерпіла особа при контакті зі співробітниками правоохоронних органів зазнає ризику повторної психологічної травматизації, адже може у буквальному сенсі наразитися на такі, що порушують людську гідність, принизливі запитання слідчого або прокурора про обставини події злочину», – так депутати описують потребу ухвалення пропонованих змін.
Для нівелювання визначеної проблеми автори законопроєкту пропонують, щоб потерпілих у таких справах допитували особи лише тієї самої статі, що й потерпілі. Також передбачена обов’язкова участь у допитах психологів. За потребою до допиту можуть залучати лікаря. Лікарі та психологи на допиті мають право заперечувати проти певних питань та самостійно ставити питання.
За таким самим принципом психологи та лікарі будуть брати участь і у слідчих та розшукових діях за участю потерпілого.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що уряд затвердив Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.