На засіданні уряду 16 вересня Кабмін затвердив Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності. Як зазначає у пояснювальній записці міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, цей документ «закладе концептуальне підґрунтя масштабної інформаційно-роз’яснювальної кампанії, що охоплюватиме усі найбільш проблемні питання» у сфері взаємовідносин між чоловіками та жінками.
На початку документа наведено широкий перелік нормативно-правових актів, спрямованих на забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок. Втім, як зазначають укладачі Концепції, в українському суспільстві все ще існують проблеми, які вищезгадані акти не змогли вирішити. Зокрема, зазначено про фемінізованість галузі освіти (у дошкільній освіті працюють майже виключно жінки), ґендерний розрив у оплаті праці (чоловіки отримують на 24,3% більше за ту саму роботу) та те, що 90% осіб, що перебувають в ув’язненні – чоловіки. Ці всі та інші проблеми нашого суспільства, пов’язані із нерівністю статей, має допомогти вирішити Концепція.
«Концепція спрямована на створення майбутнього, у якому кожна жінка та чоловік, що проживають в Україні, користуються рівними правами та можливостями, які необхідні для повноцінної участі в усіх сферах суспільного життя, без дискримінації, насильства та експлуатації». Допомогти у створенні такого майбутнього мають заходи, реалізація яких буде проходити до 2025 року.
Найцікавіша частина Концепції – шляхи досягнення її мети. Переважна більшість пунктів тут містить в собі суто декларативні формулювання: «сприяння», «врахування», «підвищення рівня розуміння», «інформування» та інші. Також незрозуміло, яким саме чином буде реалізована частина заходів. Зокрема, яким чином буде проводитися активізація висвітлення тематики ґендерної рівності у ЗМІ та соцмережах або збільшення представництва жінок у ЗМІ як учасниць сюжетів та експерток, адже незрозуміло, які засоби впливу тут можна застосувати.
Концепція передбачає, що для її реалізації Кабінет Міністрів затвердить відповідний план заходів, який передбачить конкретні заходи, індикатори досягнення їх цілей, відповідальні за реалізацію органи влади, а також джерела та обсяги фінансування. Зважаючи на те, що базовий рівень комунікаційної кампанії визначено як «широкий загал», можна припустити, що під такими розпливчатими нормами «сприяння» можуть передбачити проведення не найбільш ефективних заходів. Критерії ефективності таких заходів будуть також лише формальністю: кількість підписів про ознайомлення або кількість дітей, присутніх на класній годині – і проводити захід насправді не обов’язково. А от гроші виділять обов’язково.
І навіть очікувані результати реалізації Концепції не мають жодних чітких критеріїв оцінки ефективності всього комплексу заходів, що буде проведений до 2025 року. Зазначено, що «реалізація Концепції створить сприятливі умови для покращення сприйняття питання ґендерної рівності в суспільстві… Крім того, Концепція сприятиме сталому розвитку і прогресу українського суспільства в цілому».
Отже, Концепція комунікації у сфері ґендерної рівності є доволі рамковим і узагальнюючим документом. А тому багато чого залежить від того, які саме заходи будуть передбачені у плані для реалізації цієї Концепції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, куди уряд запропонував направляти кошти від автоматично зафіксованих штрафів за порушення ПДД. Також ми повідомляли, що Кабмін одобрив інтеграцію ІПН та довідки ВПО до застосунку «Дія».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій