Сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства

19:22, 10 июля 2020
Чи свідчить наявність неприязних стосунків між винною особою і потерпілим про відсутність у діях засудженого ознак хуліганства.
Сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлено неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 720/990/18.

Обставини справи

З  матеріалів справи стає відомо, що особу засуджено за те, що вона грубо порушуючи громадський порядок, демонструючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, безпричинно, реалізуючи свій злочинний намір на умисне заподіяння смерті особі_3 з хуліганських мотивів, завдала їй удар заздалегідь заготовленим уламком цегли в задню праву частину голови та в подальшому один удар кулаком в обличчя, від чого особа_3 впала на підлогу. Продовжуючи порушувати громадський порядок, реалізуючи злочинний намір на заподіяння смерті з хуліганських мотивів, колючо-ріжучим предметом, а саме лезом ножа, завдав ряд ударів в область розташування життєво-важливих органів, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

За вироком суду першої інстанції особу було засуджено за ст.15 ч.3, ст. 115 ч.1  із застосуванням ст. 68. ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. Цим же вироком особу було виправдано за ст. 296 ч. 4 КК України (хуліганство) у зв’язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просив скасувати ухвалу апеляційного суду. Вважав, що його безпідставно виправдано за ст. 296 ч. 4 КК України, оскільки особа_3 стала випадковою жертвою, привід помститись за те, що вона підсипала в каву невідому речовину, є малозначним, його діями було зупинено роботу закладу на 4 години і вони були спрямовані саме на порушення громадського порядку та вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони хуліганства є мотив неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об’єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спробу їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

ВС зауважив, що для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у вигляді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлено неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається, виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.

ВС зауважив, що у ході всього кримінального провадження особа_1 заперечувала факт грубого порушення громадського порядку, зазначала, що завдала ударів особі_3 з мотивів помсти, оскільки вона підсипала якусь речовину йому в каву.

Відповідно до встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, які не оспорюються в касаційній скарзі, особа_1 діяла лише щодо потерпілої особи_3, в приміщенні пункту розповсюдження державних лотерей відвідувачів не було, його дії були динамічними і нетривалими.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296. ч. 4 КК України, та  про кваліфікацію його дій за ст. 15 ч. 3, ст. 115 ч.1 КК України.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики