Віднесення підприємства до категорії ризикових: позиції Верховного Суду

Віднесення підприємства до категорії ризикових само по собі не породжує негативних наслідків для позивача. Про це під час онлайн-конференції «План BEPS. Обмін податковою інформацією. Легалізація, амністія, нульова декларація. Альтернативна податкова резидентність» зазначила суддя КАС Верховного Суду Ірина Желтобрюх.

«…Часто для того, щоб визначитися із правильними кроками на майбутнє, слід зазирнути у минуле.  Так і тепер. 

Сподіваюся, всі пам’ятають, коли внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки чи з інших підстав контролюючий орган самостійно коригував дані податкової звітності платника в АС «Податковий блок» (АІС-1, АІС-2, («Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту», Електронної бази інформаційних даних  «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту») і платники податків оскаржували такі дії до суду. 

Довгий час такі справи вирішувалися на користь платника, бо «підставність» такого внесення судами не була встановлена, допоки у 2015-2016 роках Верховний Суд України не перервав потік таких позовів своїми рішеннями (зокрема, постановами у справах від 3, 10 та 17 листопада 2015 року №№ 21-99а15 та 21-2944а15 відповідно), в яких, зокрема, зазначалося наступне: 

податковий контроль – це система заходів, що вживаються з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків  і зборів. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності, яким, відповідно, є комплекс збору та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла з відповідних джерел (ст. 72 ПКУ). Отриману інформацію контролюючий орган відносить до своїх інформаційно-аналітичних баз даних. Проаналізувавши зміст актів про неможливість проведення зустрічних звірок та сутність дій податкової з віднесення такої інформації до відповідних баз даних ВСУ дійшов висновку, що вони не породжують правових наслідків для платника податків і не порушують прав останніх, а включення суб’єктом владних повноважень до баз даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

На цьому у таких справах була поставлена крапка, а позивачам повідмовляли у позовах. Переважно усі такі рішення судів були підтримані пізніше Верховним Судом», - відзначила суддя.

Разом з тим, за її словами, із самої правової позиції ВСУ можна вивести одну умову: «Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і вона може бути виключена з такої бази даних, якщо здійснення такого контролю не визнано протиправним у встановленому порядку».

«Саме на цій умові й було побудоване рішення ВС від 19 березня 2019 року (у справі 810/959/13-а), де колегія судів вказала, що суди нижчих інстанцій не встановили, чи є протиправними дії податкової. Поза увагою судів попередніх інстанції залишилося встановлення цих обставин чи їх відсутності, внаслідок чого справу було направлено на новий розгляд».

«Нині актуальним є звернення до судів з приводу «блокування» податкових накладних. Складовою такого процесу є попереднє віднесення підприємства до категорії «ризикових». Як відомо, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що самі по собі дії з віднесення платників податків за певними критеріями до переліку «ризикових» так само не породжують негативних наслідків для платника, не є юридично значимими для нього, отже, й не можуть виступати самостійним предметом звернення до суду. У такому разі звернення до суду визнається передчасним, тобто, здійсненим за захистом можливо порушених в майбутньому прав. Суд визнав, що такі звернення не є допустимими у розумінні процесуального кодексу, бо не мають обов’язкових (неминучих) юридичних наслідків, певної обтяжувальної дії», - зауважила Ірина Желтобрюх.

«Водночас, прикро, що іноді суди нижчих інстанцій не враховують позицію Верховного Суду.

Ми бачимо на рівні судів першої та апеляційної інстанцій протилежні рішення, які задовольняють заявлені вимоги щодо визнання протиправними протокольних рішень Комісії щодо віднесення товариства до ризикових, чи визнання бездіяльності щодо виключення товариства з такого реєстру. 

Якщо ми говоримо про протиправність рішень чи дій, то кожен юрист зобов’язаний навести відповідні доводи й аргументи: чи можуть такі дії спричинити негативні наслідки і як саме, чи унеможливлюють вони господарську діяльність платника. Необхідно довести наявність достатнього юридично значимого інтересу, або визначити конкретне порушене право для звернення до суду.

Із проаналізованих мною справ і матеріалів вбачається, що, наприклад, в одному випадку за результатами віднесення платника до категорії «ризикових» із усіх поданих податкових накладних після надання товариством пояснень з відповідними доказами відповідно до Порядку № 117, було зареєстровано 11 податкових накладних, а відмовлено у реєстрації 35-ти. Один цей факт демонструє, що віднесення товариства до ризикових свідчить лише про те, що контролюючий орган внаслідок такої дії лише починає сумніватися  і більш прискіпливо ставитися до господарської операції, і для цього витребовує від платника пакет документів разом з поясненнями, за результатом розгляду саме яких приймає юридично значиме рішення (одне з двох, або про реєстрацію, або про відмову у реєстрації накладних), яке й можна оскаржити до суду», - сказала суддя і закликала не агітувати суди першої інстанції відступати від рішень Верховного Суду, бо це шкодить єдності судової практики й авторитету судової влади.

З виступами інщих учасників конференції можно ознайомитися за посиланням. Так, суддя КАС Верховного Суду Наталія Блажівська розповіла про сьогодення і майбутнє обміну податковою інформацією з огляду на зміни в законодавстві України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.