Судді КСУ, члени ВРП і ВККС: які особи потраплять під підслідність ДБР

20 травня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №2560 від 09.12.2019, яким підслідність Державного бюро розслідувань пропонують розширити на справи по членам Вищої ради правосуддя, ВККС, суддям КСУ і присяжним.

Зазначимо, що Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності на засіданні 11 березня розглянув цей проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, досудове розслідування, яких здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань», поданий народними депутатами України Сергієм Іонушасом, Владленом Неклюдовим, Григорієм Мамкою та іншими, рекомендувавши прийняти його за основу. Детально про обговорення на Комітеті раніше писала «Судово-юридична газета». 

Проектом пропонується викласти в новій редакції статтю 5 Закону «Про Державне бюро розслідувань», визначивши, що основним завданням ДБР є «запобігання, виявлення, припинення, розкриття і досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України», а також частину четверту статті 216 КПК, якою передбачено розширення переліку суб’єктів, підслідних ДБР.

Зокрема, цей перелік розширено за рахунок включення до нього:

• Голови Центральної виборчої комісії, а також Голови та членів Рахункової палати;
• депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської ради, міст Києва та Севастополя, а також посадових осіб місцевого самоврядування, посади яких віднесено до першої та другої категорій посад;
• керівників постійно діючих допоміжних органів, утворених Президентом України, та їх заступників:
• уповноважених Президента України;
• голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;
• суддів Конституційного Суду України, присяжних (під час виконання ними обов’язків у суді);
• голови та його заступників, членів, а також інспекторів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• прокурорів органів прокуратури, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів.

Водночас при формуванні такого переліку, порівняно з чинним, Комітетом на засіданні з нього виключено посади державної служби категорії «А», а також посаду Голови Верховної Ради. Таким чином, стаття 5 Закону «Про Державне бюро розслідувань» стає бланкетною, відсилаючи до  переліку злочинів, які розслідуються ДБР відповідно до частини 4 статті 216 КПК.

Головне науково-експертне управління ВР висловило ряд зауважень до законопроекту, зокрема зазначивши, що запропонований законопроектом підхід створює негативний прецедент щодо безконтрольного та необґрунтованого розширення переліку суб’єктів, щодо яких досудове розслідування у разі вчинення ними злочинів мають здійснювати слідчі органів ДБР та робить висновок щодо доцільності повернення проекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Заслухавши інформацію підкомітету з питань діяльності органів правопорядку, з’ясувавши позицію Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора, Міністерства юстиції України тощо щодо необхідності доопрацювання окремих положень законопроекту, члени Комітету висловили низку пропозицій до проекту, що потребуватимуть вирішення під час підготовки його до другого читання.

А саме, що проект потребує доопрацювання у частині включення до підслідності слідчих органів ДБР суспільно небезпечних протиправних діянь, учинених особою, посада якої належить до категорії «А» посад державної служби, а також узгодження з прийнятим Верховною Радою 6 грудня 2019 року Законом «Про внесення змін до деяких законів України» (законопроект №2260), пунктом 41 якого викладено в новій редакції пункт 1 частини першої статті 5 Закону «Про Державне бюро розслідувань», який 17 грудня 2019 року надісланий на підпис Президенту України (однак досі він не підписаний).

Таким чином, до другого читання проект буде доопрацьовано.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.