ВС роз’яснив, чи може автомобіль містити ознаки сховища

Салони та/або багажні відділення автомобілів, можуть бути віднесені за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з їх конструктивних особливостей, наявності пристосувань чи засобів охорони, у тому числі технічних, які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказані місця як такі, що мають, окрім іншого, призначення для постійного або тимчасового зберігання майна (тобто є сховищем).

До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у справі  №653/3/18.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що за вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК. Згідно з вироком суду особу засуджено за вчинення злочинів проти власності, зокрема за те, що він перебуваючи на автомобільній стоянці на території автовокзалу, шляхом зчитування сигналізації проник до автомобіля, звідки таємно викрав майно.

У касаційній скарзі прокурор зазначав вимогу про скасування ухвали суду апеляційної інстанції щодо особи і призначення нового розгляду в цьому суді. Посилався на те, що автомобіль не є сховищем, та вказував на помилковість визнання апеляційним судом безпідставними твердження сторони обвинувачення про те, що судом першої інстанції неправильно кваліфіковано дії особи за ч. 3 ст. 185 КК (за епізодом крадіжки майна), як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище (автомобіль). Вважає, що за вказаним епізодом, дії  особи необхідно кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів сховище – це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.

Тобто до сховища (незалежно від ознаки стаціонарності) мають бути віднесені місця чи ділянки, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають властиві для цього конструктивні ознаки, які забезпечують охорону від доступу до них сторонніх осіб.

Також ВС наголошує, що за визначенням, передбаченим ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

При цьому легковий автомобіль – автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки (п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306).

Одночасно салони та багажні відділення автомобілів, зокрема і легкових, дозволяють використовувати їх з урахуванням особливостей конструкції як для перевезення пасажирів та їх багажу, так і для постійного чи тимчасового зберігання майна володільця транспортного засобу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявність засобів охорони транспортного засобу, у тому числі й технічних, що обмежують вільний доступ сторонніх осіб до майна, що знаходиться в салоні або багажному відділенні автомобіля, свідчить про наявність ознак сховища, яке є володінням особи.

ВС зауважив, що під проникненням слід розуміти незаконне вторгнення у сховище будь-яким способом. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 квітня 2018 року (справа №569/1111/16-к, провадження №13-14кс18) при вирішення питання про наявність чи відсутність ознаки «проникнення» вказала, що, як правильно зазначається в постанові ВСУ від 15 листопада 2012 року в справі №5-15кс12в, при здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення».

Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з’ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.

З огляду на зазначене, з урахуванням конкретних обставин провадження незаконне потрапляння сторонніх осіб до салону багажного відділення автомобіля шляхом подолання різним способом засобів охорони від вільного доступу, у тому числі технічних, здійснене з метою викрадення майна, що там зберігається, складає ознаку незаконного проникнення до володіння особи – сховища.

Також ми повідомляли, що паркан біля будинку може свідчити, що огороджена територія є сховищем: постанова ККС ВС

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.