Що змінилося в роботі Дисциплінарної комісії приватних виконавців: інтерв’ю

В листопаді 2019 року Міністерство юстиції України повністю оновило склад Дисциплінарної комісії приватних виконавців. За час роботи попереднього складу Дисциплінарної комісії було прийнято чимало резонансних рішень, які неоднозначно сприймались юридичною спільнотою.

Більшість рішень Дисциплінарної комісії, ухвалених до вересня 2019 р., якими на приватних виконавців накладалися дисциплінарні стягнення, були в подальшому скасовані судами через брак належного мотивування та порушення стандарту належної правової процедури.

Наразі нова команда Мін’юсту декларує прагнення до змін. Однак чи справді такі зміни позначились на роботі Дисциплінарної комісії приватних виконавців та чи були вони позитивними, «Судово-юридична газета» намагалася з’ясувати у Дисциплінарного уповноваженого Асоціації приватних виконавців України Олени Овчаренко та новообраного члена Дисциплінарної комісії Олексія Соломка, який ще донедавна був Дисциплінарним уповноваженим.

Як Дисциплінарні уповноважені ви встигли попрацювати із попереднім складом Дисциплінарної комісії. Чи помітили ви різницю? Чи зміни стосувались тільки нових облич у складі комісії?

— Зміни однозначно відбулись. І стосувались вони підходів до організації роботи комісії. В першу чергу це стосується відкритості роботи комісії або, як можна назвати, її гласності. Наприклад, в якості Дисциплінарних уповноважених ми могли бути присутніми лише під час заслуховування членами комісії приватного виконавця. В подальшому обговорення питань щодо визнання факту порушень в роботі приватного виконавця, визначення виду стягнення та голосування по цим питанням проходили в закритому режимі. Виконавця лише викликали для оголошення йому прийнятого рішення.

З вересня 2019 року ситуація повністю змінилась — виконавці та Дисциплінарний уповноважений мають право бути присутніми під час обговорення, висловлювати свої думки.

А що каже з цього приводу Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», — чи передбачено відкритий розгляд питання притягнення приватного виконавця до відповідальності?

— Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» взагалі не визначає процедури розгляду питання притягнення приватного виконавця до відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії. Тому встановлення процедури розгляду цих питань є лише власною імпровізацією членів комісії. Якщо згадати резонансні справи, в яких приватні виконавці залучали адвокатів для представництва своїх інтересів на засіданнях Дисциплінарної комісії, то члени комісії не змогли обґрунтувати заборону участі інших осіб під час обговорення питання притягнення виконавців до відповідальності та голосування. На одному із засідань у серпні 2019 року була допущена відеозйомка. На жаль, це були лише виключення із загальної практики роботи комісії, але і ці виключення робились лише після активного наполягання приватних виконавців та їх представників.

А чому Ви як Дисциплінарний уповноважений не наполягали на власній участі в обговоренні питань притягнення виконавців до відповідальності?

— Ми вбачали нашою задачею надання кваліфікованої незалежної оцінки діям приватного виконавця та доведення її до відома членів Дисциплінарної комісії. Принаймні в тих випадках, де ми готували висновки, комісія їх враховувала. У зв’язку з чим, коли головуючий просив нас залишити комісію, ми не вбачали необхідності провокувати конфліктну ситуацію. Крім того, ми є уповноваженими представниками Асоціації приватних виконавців України, а тому наша поведінка може відображатись на результатах взаємовідносин між Мін'юстом та Асоціацією.

За доволі невеликий час участі Дисциплінарного уповноваженого в роботі комісії (з липня 2019 року) конфліктних ситуацій у взаємовідносинах з Дисциплінарною комісією щодо розгляду питань та врахування наших висновків не виникало. Тим більше, що за виключенням одного випадку, там де Дисциплінарний уповноважений залучався для підготовки висновку, приватних виконавців не було притягнуто до відповідальності.

Окрім гласності роботи, якісь істотні зміни відбулись у роботі Дисциплінарної комісії?

— Звичайно. Змінився підхід в оцінюванні діяння виконавця. Так, наприклад, більшість подань, по яким Дисциплінарним уповноваженим довелось готувати висновки, стосувались наслідків проведених Мін'юстом планових перевірок роботи приватних виконавців. За чинним законодавством, перевірка роботи офісу приватного виконавця у цілому відбувається раз на два роки. Якщо за наслідками планових перевірок виявлялись порушення ведення діловодства або строків вчинення виконавчих дій — це було прямою підставою для притягнення виконавця до відповідальності. Однак, як з’ясовувалось по ходу розгляду, більшість порушень не були пов’язані із виконавчим провадженням — виконавець не поставив підпис на передавальному акті до архіву, мав роздруковану номенклатуру лише в одному екземплярі (замість двох), не відсканував частину документів в АСВП. На результаті виконання рішення суду це жодним чином не позначалося — виконавчі провадження були завершені їх фактичним виконанням. Тим більше, що на момент завершення перевірки виконавці усували дані порушення. Однак Мін'юст все одно готував подання про притягнення виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Лише з вересня 2019 року Дисциплінарна комісія сформувала практику відмови в задоволенні таких подань у зв’язку з явною формальністю виявлених порушень.

Але ж порушення мали місце. Чи не означає це безкарність та вседозволеність у роботі приватних виконавців?

— У своїх висновках, які Дисциплінарна комісія приймала до уваги, Дисциплінарні уповноважені обґрунтовували відсутність складу дисциплінарного проступку в діях виконавця. Адже проступок складається із чотирьох елементів: протиправності дії (бездіяльності), вини особи, наявності негативних наслідків та причинного зв’язку між протиправною дією і негативним наслідками. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діях виконавця складу дисциплінарного проступку.

Якщо у виконавця номенклатура роздрукована в одному екземплярі, а не в двох, або окремий аркуш помилково не відскановано в АСВП,  то які можуть бути негативні наслідки від такого діяння, а тим більше де ж тут причинний зв'язок між діянням та наслідками?

Це все одно, що спробувати притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю, який, наприклад, несвоєчасно здав справу до архіву.

Чому ж Мін'юст тоді визначає це в якості порушення?

—  Іноді немає що написати у результатах перевірки, то доводиться писати те, що є (сміються). А насправді приємно, коли в роботі приватного виконавця немає процесуальних порушень. Адже основна його процесуальна задача, постановлена державою, — швидке й дієве виконання рішення суду, що ним повністю забезпечується.

Олексію, питання до Вас. Ви були Дисциплінарним уповноваженим, який захищав приватних виконавців від Комісії, а тепер самі стали членом Комісії. Чи легко Вам вдалося зайняти сторону обвинувачення, або Ви продовжуєте захищати виконавців?  

— Одразу уточнюся, що функція Дисциплінарного уповноваженого полягає у підготовці незалежного висновку стосовно наявності/відсутності в діях приватного виконавця складу дисциплінарного проступку. Він не є захисником і не є прокурором. Він є дійсно незалежним експертом. Тому, мабуть, не всі виконавці, яких викликали на комісію, звертались до нас про надання висновку — виконавець міг усвідомлювати наявність у своїх діях складу дисциплінарного проступку. Адже висновок, якщо надається, має бути об’єктивним.

Тому і в роботі Комісії я продовжую займати незалежну і принципову позицію.

Окрім того, я оцінюю дії приватних виконавців з позиції власного професійного досвіду, який у мене, повірте мені, чималий.

І як Вам вдається бути незалежним?

— Із усього нинішнього складу Дисциплінарної комісії є лише дві особи, які користуються абсолютною незалежністю й неупередженістю у прийнятті рішень, — я та представник суддівського корпусу. Адже ми не є приватними виконавцями та не маємо безпосереднього відношення до системи Міністерства юстиції України, яке виконує функцію державного регулятора для приватних виконавців. Тому навіть потенційний вплив на нашу позицію в Дисциплінарній комісії виключається.

А в чому Ви вбачаєте залежність інших членів Дисциплінарної комісії та від кого вони можуть бути залежними?

— Відповідь на це питання стане зрозумілою, якщо подивитись на процедуру розгляду подань на Дисциплінарній комісії. Адже безпосередньо подання вноситься Директором Департаменту Державної виконавчої служби. Таким чином, останній висловлює офіційну позицію від імені всієї служби стосовно наявності в діях приватного виконавця складу дисциплінарного проступку. То ж, якщо до складу Дисциплінарної комісії входить працівник системи органів Державної виконавчої служби, чи може він публічно висловлювати незгоду із позицією свого керівника? Таке «вільнодумство» може бути прямою дискредитацією професійної якості керівництва Департаменту державної виконавчої служби. А якщо незгоду із позицією Директора департаменту висловлює заступник міністра юстиції — особа, яка є вищою по статусу, то це перетворюється у проблему, коли роботу Директора департаменту негативно оцінює його безпосереднє керівництво.

Хоча у спірних та неоднозначних питаннях, які недостатньо врегульовані законодавством, дійсно можлива дискусія і обговорення підходів до правильної оцінки діяння виконавця. Однак таких випадків у практиці роботи Дисциплінарної комісії не так багато.

Тому в юридичній спільноті постійно піднімаються питання про залучення до складу Дисциплінарної комісії незалежних осіб — спеціалістів у сфері виконавчого провадження, які не мають жодного відношення до роботи Міністерства юстиції.

А приватні виконавці також можуть бути залежними?

— Ключове слово у відповіді на ваше запитання — «можуть». Хоча на своєму досвіді роботи із приватними виконавцями, які входять до нинішнього складу Дисциплінарної комісії (так і до попереднього), можемо сказати, що жодних натяків на залежність від Мін'юсту в їхній поведінці навіть не спостерігається. При обговоренні питань та під час прийняття рішень кожен керується виключно своїм власним переконанням. І навіть за наявності у складі Дисциплінарної комісії чотирьох членів, які є приватними виконавцями, дискусії щодо наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку у діях приватного виконавця іноді бувають дуже гострими, і думки самих приватних виконавців з цього приводу розходяться.

Однак можливість впливу на приватних виконавців залишається через проведення перевірок їх роботи та внесення подань про притягнення до дисциплінарної відповідальності. До речі, двоє з членів Дисциплінарної комісії вже очікують на проведення перевірки своєї роботи. Хочеться вірити, що призначення проведення перевірок жодним чином не пов’язано із їх діяльністю в роботі комісії (сміються).

Тому ведення приватними виконавцями — членами Дисциплінарної комісії спору із Мін'юстом є своєрідним проявом мужності у відстоюванні власної незалежної позиції та професійних інтересів Асоціації приватних виконавців України.

На нашу думку, постійне оспорювання висновків Директора Департаменту державної виконавчої служби може закінчитись розглядом подання про притягнення їх самих до дисциплінарної відповідальності. Навіть за формальним приводом.

А хіба Мін'юст може бути упередженим до приватних виконавців?

— Як показують результати одного із останніх засідань Дисциплінарної комісії — іноді може. Це стосувалось випадку спроби притягнути приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності за те, що боржник під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не поставив дату ознайомлення. Важко було зрозуміти, чому виконавець має відповідати за дії боржника.  

Зрозуміло, що у задоволенні такого подання Дисциплінарна комісія відмовила, однак сам факт можливості підготовки та внесення подання за таким незрозумілим приводом змушує задуматись.

В складних ситуація, щоб уникнути конфлікту, член комісії може утриматись від голосування.

— Ви можете собі уявити суддю, який замість винесення вироку чи іншого рішення у справі напише: «утримався від винесення рішення»? Перше, про що запитають такого суддю, — це про стан його здоров’я (сміються).

Позиція «утримався» під час голосування завжди викликає подив та породжує питання стосовно наявності компетентності у такого члена комісії. Чи невже в особи немає достатньої кваліфікації для визначення власної позиції щодо можливості задоволення чи відхилення подання про притягнення виконавця до відповідальності?

Якщо член комісії своїм «утримався» хоче висловити незгоду із поставленим на голосування питанням — будь ласка, запропонуй для голосування інший варіант. У разі незгоди із поточним варіантом рішення можеш проголосувати за його відмову. Інакше це виглядає як підтвердження власної некомпетентності.

А взагалі, якщо проаналізувати юридичний зміст голосу «утримався», то він буде тотожний поняттю «відмова». Адже постановка проекту рішення на голосування завжди починається питанням: хто за таку-то пропозицію? Тому якщо член комісії висловлює позицію, що він «утримався», то це означає, що він утримався від підтримки виставленої на голосування пропозиції. Тобто фактично висловився проти такої пропозиції.

В одному з інтерв’ю на початку своєї діяльності заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби А. Гайченко вказав, що основну проблему діяльності Дисциплінарної комісії приватних виконавців він вбачає у недостатньому висвітленні роботи Комісії та відсутності стандартів. Також він повідомляв про наміри оприлюднювати рішення Комісії, змінити нормативну базу, ввести вимоги до мотивування цих рішень. Що з цього було досягнуто?

— Так дійсно, заступник міністра А. Гайченко не тільки у своєму інтерв’ю, а і на одному із засідань Дисциплінарної комісії пообіцяв вирішити питання із публікацією протоколів засідання Комісії. Навіть було запропоновано передавати протоколи до Асоціації приватних виконавців України для публікації цих протоколів (із умовою захисту персональних даних) на сайті Асоціації.

Наразі, після цих заяв, ми всі чекаємо наступного кроку з його сторони — передачі протоколів. Хоча цей крок дійсно затягнувся. Можливо, існують якісь вагомі причини, про які ми не знаємо, чому пан А. Гайченко не може поки вирішити питання із публікацією відповідних протоколів.

Стосовно вмотивованості рішень — це дійсно системна проблема. Рішення Дисциплінарної комісії оформлюються у вигляді протоколу (це вимога закону). Однак традиція складення цього протоколу дуже схожа на практику складення протоколу оперативної наради — виступили, зазначили, повідомили і вирішили. Навіть суди, скасовуючи рішення Комісії, постійно вказують на відсутність обґрунтування таких рішень. До речі, це одна з тих формальних підстав, на яку вказував заступник міністра А. Гайченко у згаданому Вами інтерв’ю, коли зазначав, що суди скасовують рішення Комісії не по суті, а з формальних підстав. Останнє відоме таке рішення — постанова Верховного Суду від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18.

Щоправда, пан А. Гайченко підтвердив готовність подолати дану проблему, однак попросив певного часу для вирішення організаційних питань. Як він пояснив, у Департаменті державної виконавчої служби існує проблема із належним кадровим забезпеченням, працівники перевантажені поточними завданнями, а тому поки що не вистачає людського та часового ресурсів для підготовки якісних і вмотивованих рішень.

Можливо, планувалося вирішити дане питання після проведення реорганізації структури апарату Мін'юсту. Наразі така реорганізація відбулась, тож будемо очікувати змін у форматі оформлення рішень Дисциплінарної комісії найближчим часом.

Зі своєї сторони ми готові поділитися досвідом оформлення висновків Дисциплінарного уповноваженого, які викладаються за певним стандартом, мають посилання на судову практику та практику ЄСПЛ, обґрунтування складу дисциплінарного проступку у діях приватного виконавця.

До речі, у згаданому інтерв’ю заступник міністра А. Гайченко зазначав, що виступи Дисциплінарного уповноваженого абсолютно не впливають на результат рішення Дисциплінарної комісії. Чи не перебільшуєте ви самі ефект від своєї участі в засіданні Комісії?

— Жодним чином не хочемо хвалитися, однак якщо подивитись на результати залучення Дисциплінарного уповноваженого, то із 15 підготовлених нами висновків лише один не був прийнятий Комісією. Це як результат у адвоката — із 15 справ виграти 14. При цьому по зазначеному висновку, який Комісія не прийняла, скоріш за все буде «апеляція» — приватний виконавець планує оскаржити рішення Комісії до суду. До речі, на цьому засіданні комісії заступник міністра А. Гайченко не був присутнім.

А стосовно зазначених в інтерв’ю пана А. Гайченка тверджень, що на засідання Комісії він приходить із готовою позицією, то мабуть, за пройдений час він змінив свою думку. Адже якщо він, наприклад, після вивчення матеріалів справи напередодні засідання Дисциплінарної комісії має сформовану позицію щодо відсутності підстав для задоволення подання, то який сенс виносити це питання на розгляд Комісії? Невже для того, щоб дискредитувати Директора департаменту Державної виконавчої служби, який готує необґрунтоване подання?

Під час засідань Дисциплінарної комісії відбуваються дійсні спори, вивчаються різні доводи, навіть приймаються рішення про повернення матеріалів подання для додаткового опрацювання.

Матеріали подань про притягнення приватних виконавців до відповідальності обмежуються лише окремим питаннями, а не всіма матеріалами виконавчого провадження. З нашого досвіду, повною інформацією по справі володіє не Мін'юст, а приватний виконавець, оскільки ніхто, окрім нього, краще не знає змісту свого виконавчого провадження. Тому перша задача Дисциплінарного уповноваженого полягає у повному вивченні цієї інформації. Зрозуміло, що окрім самих матеріалів виконавчого провадження нами отримуються численні пояснення від виконавця. Тільки після цього готуються висновок та позиція доповіді питання на засіданні Комісії.

Простий приклад — приватний виконавець звинувачувався у тому, що виніс процесуальний документ не на наступний день (як було визначено законом), а на третій. По календарним датам факт порушення був об’єктивним. Однак лише на засіданні Комісії було з’ясовано, що у виконавця два дні були неробочі — субота і неділя.

Тому нівелювання ролі засідання Дисциплінарної комісії є неприпустимим. Це все одно, що уявити ситуацію, коли суддя, прочитавши обвинувальний висновок та матеріали кримінальної справи, ще до початку судового засідання почне писати вирок. Або підготує проект рішення за матеріалами позивача. Стверджувати подібне — це просто образа професії судді.

Олексію, знову питання до Вас. Ви перший та поки що єдиний член Дисциплінарної комісії, який викладає особисті (окремі) думки до рішення комісії. Що Ви хочете цим продемонструвати?

— В одному випадку я виклав окрему думку, коли, приймаючи рішення про притягнення виконавця до відповідальності, Комісія не врахувала висновки Дисциплінарного уповноваженого. В інших випадках моя окрема думка стосувалась питання правомірності прийняття та розгляду Мін'юстом скарг сторін виконавчого провадження на процесуальні дії приватного виконавця.

Адже стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» однозначно визначає, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені виключно до суду. Тим більше що стаття 129-1 Конституції України лаконічно та однозначно говорить, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (стаття 124 Конституції України).

З усіх членів Дисциплінарної комісії лише один — представник суддівського корпусу. Тож які можуть бути правові підстави розглядати скарги на процесуальні дії приватних виконавців у Мін'юсту, Дисциплінарної комісії чи будь-якого іншого органу, окрім суду?

А чим же тоді Мін'юст та інші члени Дисциплінарної комісії обґрунтовують свої повноваження по розгляду скарг боржників на дії приватних виконавців?

— Єдине обґрунтування на моє запитання дав лише заступник міністра А. Гайченко, який зазначив, що, якщо прийняти мою позицію, то Дисциплінарна комісія залишиться без роботи. Ніхто інший з членів комісії поки що не зміг мені пояснити, яким чином можна проігнорувати статті 124 і 129-1 Конституції України та статтю 74 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо це комусь вдасться, то я зміню свою думку (сміється).

А стосовно побоювання заступника міністра А. Гайченка щодо відсутності роботи для Комісії, то це є безумовним перебільшенням. Половина матеріалів, яка розглядається на засіданні Дисциплінарної комісії, стосуються результатів проведених планових перевірок приватних виконавців. В частині випадків скарги стосуються питань, не пов’язаних із процесуальною діяльністю виконавців. Наприклад, була скарга від боржника, який виявив, що після початку роботи приватний виконавець несвоєчасно зупинив адвокатську діяльність. Або скарги, пов’язані із несвоєчасною публікацією інформації про суму страхування.

Наскільки я розумію членів Комісії — приватних виконавців, їм просто хочеться визначити позицію у конкретній ситуації. Однак при існуючій проблемі невмотивованості змісту рішень Комісії — це є абсолютно марна справа. Прочитавши рішення комісії, стороння особа (та навіть і сам виконавець) не може зрозуміти, у зв’язку з чим рішення було прийнято. І більшість інкримінуємих приватним виконавцям порушень є суто формально-процедурними порушеннями, які жодним чином не впливають на результати виконавчого провадження або права боржника чи стягувуача.

А позиція Мін'юсту щодо прийняття до розгляду скарг боржників у виконавчому провадженні, мабуть, ґрунтується на правовому звичаї — так робили раніше, тому продовжуємо розглядати скарги боржників і зараз. Однак ми б назвали таку позицію досить сміливою, а посадові особи Мін'юсту просто випробовують свою долю. На їх щастя, ще ніхто із приватних виконавців не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. А склад такого правопорушення є очевидним, адже норми конституції є нормами прямої дії. І спроба підмінити собою суд може закінчитися серйозними неприємностями.

Наразі актуальною проблемою виявилось питання застосування Дисциплінарною комісією до приватних виконавців стягнення у вигляді зупинення їх діяльності. Адже на сьогодні не існує порядку повернення виконавців до професії після закінчення терміну зупинення їх діяльності. Член комісії А. Авторгов вважає, що за умови відсутності нормативного врегулювання Мін'юст має автоматично поновлювати роботу приватних виконавців. Яка ваша позиція з даного приводу?

— Наразі ми займаємо категоричну позицію, що до моменту остаточного нормативного врегулювання даного питання Дисциплінарна комісія взагалі не повинна застосовувати такий вид стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця.

Окрім проблеми поновлення роботи приватного виконавця, існує також проблема можливості передачі виконавчих проваджень від одного приватного виконавця до іншого. Основною нормативною перешкодою є норма Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає можливість передачі лише виконавчого документа, а не матеріалів виконавчого провадження.

Тому для нас висновок очевидний — застосування до приватного виконавця стягнення у вигляді зупинення його діяльності фактично є покаранням для стягувача. Приймаючи таке рішення, кожен член комісії має усвідомлювати всю повноту наслідків рішення — створення штучної перешкоди при виконанні рішення суду.

Вирішення питання із впровадженням порядку поновлення діяльності виконавця — це лише половина питання.

Тому до вирішення вказаних проблем, вважаємо, необхідно ввести «мораторій» на такий вид стягнення, як зупинення діяльності приватного виконавця.

Наприкінці хотілося б почути ваші фахові рекомендації для приватних виконавців, порушення яких стали предметом розгляду Дисциплінарної комісії, щодо алгоритму їх дій по підготовці до засідання комісії.

— Насамперед, хотілося б побажати приватним виконавцям ніколи не потрапляти у поле діяльності Дисциплінарної комісії! (Сміються.) Однак реалії виконавчого провадження, на жаль, не дають нікому із представників цієї професійної спільноти безумовних гарантій від помилок і скарг з боку боржників. Варто відзначити, що дисциплінарні справи по скаргам боржників є найскладнішими з точки зору визначення вини приватного виконавця, оскільки більшість із них обумовлена не зухвалими і протиправними діями виконавця, а нечіткістю або прогалинами законодавства про виконавче провадження, чим користуються боржники, щоб не виконувати остаточне рішення суду.

Однак певні рекомендації для приватних виконавців, безумовно, будуть корисними.

По-перше, приватним виконавцям не варто ухилятися від планової перевірки, оскільки це один із законодавчо передбачених обов’язків приватного виконавця, а Міністерство юстиції наділено повноваженнями по контролю за організації діяльності приватних виконавців (ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»). Ухилення від проведення планової перевірки надає посадовим особам Міністерства юстиції формальний привід для ініціації дисциплінарного провадження щодо приватного виконавця.

По-друге, за результатами перевірки приватного виконавця складається довідка, в якій викладаються порушення, допущені в його роботі. Відповідно до п. 18 Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції 22.10.2018 №3284/5, приватний виконавець має право протягом п’яти робочих днів після складання довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом із потрібними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та повідомити про це структурний підрозділ Міністерства. Цим правом необхідно користуватися!!! Якщо приватний виконавець, який краще за інших знає всі обставини того чи іншого виконавчого провадження, надає ґрунтовні й змістовні пояснення щодо кожного із виявлених порушень, спростовуючи всі або більшість із них, це дуже позитивно сприймається всіма членами Дисциплінарної комісії, як представниками від Міністерства юстиції, так і представниками приватних виконавців. Добре, коли пояснення приватного виконавця доповнюються доказами: копіями окремих документів із виконавчого провадження, виписками поштових відправлень, документами, не долученими до АСПВ. Також доцільно вчасно усувати всі недоліки, виявлені у приватного виконавця за результатами планової перевірки. Чим краще приватний виконавець обґрунтовує свою позицію, тим сильнішою є його позиція на засіданні Дисциплінарної комісії. Із досвіду роботи Дисциплінарних уповноважених можемо зазначити, що переважна більшість подань Міністерства юстиції до Дисциплінарної комісії, складених на підставі довідок про результати планових перевірок, не тягне наслідком накладення дисциплінарних стягнень.

По-третє, явка приватного виконавця на засідання Дисциплінарної комісії хоча і не є обов’язковою, але є бажаною. Відверте ігнорування приватним виконавцем засідань Комісії, коли виконавець не надає своїх пояснень, не виходить на зв'язок із секретарем Комісії, не з’являється на її засідання, сприймається вкрай негативно і може вплинути на посилення відповідальності приватного виконавця.

По-четверте, до засідання Дисциплінарної комісії приватний виконавець має готуватися. Він має чітко відповідати на запитання членів Комісії щодо змісту виконавчого провадження, обставин справи, яка стала предметом дисциплінарного провадження, а також знати відповідні положення чинного законодавства, які регламентують спірні питання. На засідання Дисциплінарної комісії бажано брати із собою всі документи виконавчого провадження та інші матеріали, які мають значення для вирішення справи.

По-п’яте, на засіданнях Дисциплінарної комісії велика увага приділяється аналізу судової практики, яка склалася зі спірного питання. Тому приватний виконавець має заздалегідь здійснити пошук судових рішень, які підтверджують правомірність його дій. Це є важливим складником позитивного для приватного виконавця рішення Дисциплінарної комісії. В повсякденній діяльності приватним виконавцям також доцільно орієнтуватися на судову практику, особливо якщо це рішення найвищої судової інстанції — Верховного Суду.

І наостанок можна порадити приватним виконавцям у разі необхідності звертатися до Дисциплінарного уповноваженого! Адже цей інститут було створено саме з метою захисту прав приватних виконавців у дисциплінарному провадженні, забезпечення справедливого і неупередженого розгляду дисциплінарних справ.   

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.