Знов створити Вищий адміністративний суд: навіщо він потрібен

Як відомо, в Україні до 15 грудня 2017 року діяв Вищий адміністративний суд (ВАСУ). В рамках судової реформи та створення нового Верховного Суду його було ліквідовано, а справи передано до Касаційного адміністративного суду у складі ВС, який очолив колишній суддя ВАСУ Михайло Смокович. Це було зроблено з метою забезпечення єдності судової практики, економії бюджетних коштів тощо.

Однак наразі робоча група Комісії з питань правової реформи при Президенті пропонує повернути Вищий адмінсуд — щоправда, з дещо іншими завданнями.

Так, остаточна версія Концепції, за яку голосувала робоча група Комісії, передбачає утворення Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції з розгляду адміністративних справ за участю органів влади, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, з остаточним апеляційним переглядом його рішень Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду.

Втім, будь-яких подробиць стосовно порядку його утворення, механізму відбору суддів до нього вона не передбачає.

Метою такого суду буде розгляд по першій інстанції адміністративних справ за участю центральних органів влади, в тому числі і справ, пов'язаних з виборчим процесом.

Тобто передбачається, що багато справ, які наразі підсудні Окружному адміністративному суду Києва і Шостому апеляційному адміністративному суду, будуть розглядатися у Вищому адмінсуді по першій інстанції.

Слід зазначити, що в першому варіанті Концепції пропонувалося взагалі відокремити адміністративні суди з метою створення автономної трирівневої вертикалі в системі судоустрою України. Під час другого засідання робочої групи голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович активно підтримував ідею автономії та висловив думку, що під час судової реформи часів Президента Петра Порошенка Вищий адміністративний суд було «знищено» через винесення ним певних рішень.

«Так сталося, що Вищий адміністративний суд України здійснював судовий контроль і над центральними органами влади. Було винесено кілька судових рішень, які, звичайно, не сподобалися особам, що в той час були при владі, і автоматично було заявлено, що нам такий суд не треба. Тому він був знищений, підведений під один дах із Верховним Судом, і на сьогоднішній день є Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду», — підкреслив голова КАС ВС Михайло Смокович.

«В представленій сьогодні Концепції руйнується залежність від діючих юрисдикцій, зокрема від Великої Палати, в якій з кожної юрисдикції є представники, які вирішують долю справ у сфері публічно-правових відносин, і все перекладається на Касаційний адміністративний суд. Це вітається», — зауважив Михайло Смокович.

Варто зазначити, що нинішній заступник голови робочої групи Микола Оніщук раніше в інтерв’ю журналістам також підтримав ідею відокремлення адміністративної юстиції.

Втім, під час другого засідання робочої групи член Комісії, на той час Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ірина Венедіктова зазначила, що «створити Вищий адмінсуд — це не концепція. Це завдання до виконання», і вона вбачає в цьому загрози.

«Спочатку треба проговорити можливість такої автономної вертикалі. А ми ставимо собі завдання відокремити адміністративні суди. Щодо моєї суб’єктивної думки — я категорично проти такого відокремлення. Ми говоримо про доступ громадян до правосуддя: коли людина приходить в суд, віддає свій позов, і там за своєю внутрішньою спеціалізацією суди його вирішують. Ми ж собі ставимо за завдання створити «мега-адміністративну юстицію». Такими речами ми визначаємо не тільки напрямок, а й ставимо крапку. А чи проговорили ми з професійною громадськістю, чи ми бачимо таку модель розвитку судоустрою? Я погоджуюся, що не можна кожних два-три роки змінювати модель. Вибачте, але це виглядає як прописування певних професійних інтересів», — підкреслила вона.

В свою чергу, член Комісії з питань правової реформи при Президенті України, суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» також висловив думку стосовно ідеї автономії системи адміністративних судів. «У мене складається враження, що під автономністю мається на увазі лише визначення фінансування Касаційного адміністративного суду у законі України про Державний бюджет України у відповідний рік окремим рядком. Створення окремої ланки судової системи лише з метою окремого фінансування є недоцільним.

Якщо таке питання фінансування є принциповим, а очільники касаційних судів не можуть справедливо «розділити» таке фінансування між судами, то для держави буде економічно вигідніше просто передбачити фінансування для кожного із касаційних судів у складі Верховного Суду окремим рядком у законі про Державний бюджет», — вважає він.

Під час голосування на другому засіданні робочої групи ідею відокремлення адмінсудів підтримали 10 членів робочої групи: Микола Оніщук, Інна Ємельянова, Михайло Смокович, Олександр Пасенюк, Наталія Блажівська, Михайло Ісаков, Віктор Грищук та ін. Проти виступило 11 членів робочої групи. «Жодна з пропозицій не набрала більшості голосів», — підсумував тоді Микола Оніщук.

Вже на третьому засіданні ідея була переформатована на створення окремого Вищого адмінсуду без автономії всієї адмінюстиції, і саме вона ввійшла в остаточну версію Концепції. Онлайн-голосування за Концепцію відбулося 25 грудня, втім, його результати досі невідомі.

Чи перетвориться дане положення Концепції на законопроект — поки питання, однак слід зауважити ще один аспект.

Цілком ймовірно, що розгляд позовів про оскарження рішення Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя і рішення Конкурсної комісії з обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів можуть передати від компетенції Окружного адміністративного суду до Верховного Суду.

Так, 26 грудня відбулося засідання підкомітету з питань правосуддя Комітету Верховної Ради з питань правової політики, в ході якого прозвучала дана пропозиція. За інформацією «Судово-юридичної газети», вона була підтримана підкомітетом.

Але в разі віднесення розгляду зазначених скарг до компетенції Верховного Суду виникає питання про потенційний конфлікт інтересів — адже новоствореній ВККС належить оцінити самих суддів Верховного Суду. А що стосується Комісії з питань доброчесності та етики, то в її повноваження також буде входити ініціювання питань про звільнення суддів ВС. І це не кажучи вже про те, що, очевидно, при розгляді таких додаткових категорій справ навантаження на суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду зросте ще більше.

Відзначимо, що 26 грудня підкомітет розглядав за участю, в тому числі, суддівського корпусу, поправки до законопроекту №2314 про внесення змін до Господарського, Цивільного процесуальних кодексів, а також до Кодексу адміністративного судочинства, поданий до Верховної Ради Президентом Володимиром Зеленським.

За даними «Судово-юридичної газети», обговорення тривало досить довго, і не з усіх позицій вдалося прийти до єдиного знаменника. Втім, вже проведена велика робота з удосконалення даного законопроекту з метою врахування пропозицій суддів — як осіб, які безпосередньо застосовують кодекси на практиці. Тепер оцінити дану роботу належить Комітету на найближчому засіданні.