Громадська рада доброчесності: чи необхідне державне фінансування

Чи треба розширювати повноваження Громадської ради доброчесності та надати державне фінансування для забезпечення організації її роботи, — це питання стало предметом дискусії під час засідання Робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя Комісії з питань правової реформи при Президенті, яке відбулося 20 грудня.

Нагадаємо, робоча група розглядала фінальну версію Концепції удосконалення законодавства про судоустрій, статус суддів, судочинство та суміжні правові інститути, щоб у подальшому направити її до Офісу Президента Володимира Зеленського.

Так, член Комісії, член ГРД Роман Куйбіда та заступник керівника проекту USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова, яка виступає в якості консультанта та спостерігача, виступали за пропозицію розширення повноважень Громадської ради доброчесності та надання державного фінансування для забезпечення її діяльності під час удосконалення статусу ГРД.

Заступник голови робочої групи Микола Оніщук спочатку зазначив, що мова йшла лише про удосконалення статусу, а не про розширення повноважень ГРД.

Втім, Наталія Петрова зауважила: «Це була наша пропозиція. Зараз ГРД залучена до всіх процесів оцінювання, але вона не залучена до перевірки доброчесності кандидатів на заміщення вакантних посад в судах першої інстанції. Логічно, якщо вже законодавець допустив ідею участі громадськості, застосувати це і до першого призначення».

Необхідність фінансування організації роботи ГРД та оплати праці її членів обґрунтовувалась тим, що члени ГРД не можуть працювати з великим обсягом інформації як волонтери.

Член Комісії Олександр Дроздов зауважив, що необхідно тоді врегулювати питання відповідальності ГРД за її рішення та оскарження цих рішень до суду.

Член Комісії, екс-член ВККС Андрій Василенко запропонував, щоб громадські організації, які висувають своїх представників, самі б і забезпечували їх діяльність (у тому числі фінансово). «Вони не волонтери, їх призначають певні громадські організації, і вони повинні відповідати за їх діяльність. Тому пропоную записати — створення суб’єктами призначення членів ГРД секретаріату», — зазначив А. Василенко.

«Я підтримую цю ідею. Але із забезпеченням державної фінансової підтримки. Функція ГРД — державна чи ні? Вона має значення для держави? Скажіть, ви можете працювати на волонтерських засадах два роки та нічим більше не займатися?» — сказав у відповідь Роман Куйбіда.

На це Олександр Дроздов зауважив, що члени ГРД не зупиняють іншу діяльність, в тому числі адвокатську.

Його підтримав представник Мін'юсту Олександр Олійник: «Державне фінансування? Вступайте тоді на державну службу, несіть відповідні обов’язки».

Щодо пропозиції забезпечення діяльності ГРД за рахунок її суб’єктів висунення, Наталія Петрова, почувши такі аргументи, відповіла: «Колеги, може тоді ви взагалі запишете — ліквідувати ГРД як інститут при ВККС?»

Врешті було вирішено зупинитися на «удосконаленні статусу, порядку формування та організаційно-правових засад Громадської ради доброчесності та її взаємодії з кваліфікаційним органом, залучення до перевірки доброчесності кандидатів на заміщення вакантних посад в судах першої інстанції та забезпечення її діяльності» (без «розширення повноважень»), і викласти відповідний пункт у Концепції саме таким чином.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про проблемні питання, які виникли під час обговорення Концепції. Обговорення тривало 6 годин, і врешті через відсутність кворуму наприкінці засідання групі доведеться затверджувати Концепцію в цілому шляхом електронного голосування.

Також ми писали, що представники USAID підтримують ідею створення окремого органу для моніторингу життя суддів.