Комітет ВР з питань правової політики обговорив проблемні питання законопроекту 2261

16:32, 16 декабря 2019
Депутати сперечались з приводу документів, на підставі яких особа, яка є самопредставником, буде представляти інтереси в суді.
Комітет ВР з питань правової політики обговорив проблемні питання законопроекту 2261
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

11 грудня на  Комітеті з питань правової політики виникла палка дискусія щодо законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді».

Так, проблемним стало питання щодо повноважень на підставі яких, особа яка є самопредставником, буде представляти інтереси в суді. 

Нагадаємо, що законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які можуть здійснювати самопредставництво органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, незалежно від порядку їх створення в суді, а саме — надати таку можливість не тільки керівникам, членам виконавчих органів юридичної особи, але й іншим уповноваженим особам відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (тобто включаючи працівників) тощо.

Законопроект №2261 має на меті подолати одну з проблем закритості адвокатури у контексті розширення права на представництво юридичних осіб у судах за рахунок юристів, які є працівниками юридичної особи. Процесуальний механізм відповідних новел — розширення підстав для самопредставництва юридичної особи. Це можуть бути не лише установчі документи, але й трудовий договір (контракт) тощо, що дає право діяти від імені юридичної особи.

Члени Комітету підкреслили, що законопроект має технічний характер та розкриває поняття «самопредставництва».

Перший заступник міністра юстиції України Євген Горовець підкреслив, що законопроект наразі є дуже актуальним, тому що з 1 січня 2020 року представництво інтересів держави в судах можуть здійснювати лише адвокати.  За його словами, з цього приводу виникнуть навантаження на державний бюджет.

«У парадигмі, яку закладає норма прикінцевих положень Конституції України, ми матимемо лише мінус в загальному балансі, який виявлятиметься в часових дотикових витратах та фінансових витратах, зумовлених необхідністю виплати гонорару адвокатові. Та не бачимо в противагу цьому реальних переваг, які отримає держава, тому ми підтримуємо цей законопроект»

Андрій Корнієнко наголосив, що, розширюючи поняття самопердставництва, «ми надаємо вибір юридичним особам представляти себе самостійно в суді, не тільки через керівника, але й через штатного працівника або найманого адвоката».

Сергій Власенко зауважив, що цим законопроектом вносяться зміни до статусу представника і самопредставництва, створюється інститут самопредставництва, при цьому жодних змін в перелік документів, які підвереджують повноваження самопредставника, не вноситься.

Андрій Корнієнко, заперечуючи, зазначив: «Поняття «самопредставництво» було введено у процесуальні кодекси 2016 року саме для того, щоб розрізнити самопредставництво із представництвом яке може відбуватися за допомогою адвоката. Щодо документів, які буде представляти особа, є загальна норма ст. 60 ЦПК, яка передбачає перелік документів, — це свідоцтво про народження та довіреність».

Сергій Власенко, наполягаючи на своєму, запропонував внести зміни до статті 60 ЦПК і додати розділ, в якому буде зазначено перелік документів, на підставі яких підтверджується повноваження особи, яка є самопредставником.

Деякі члени Комітету підтримали цю позицію та зауважили, що доцільно буде не  поспішати і ще попрацювати над законопроектом.

Василь Німченко заявив, що інститут самопердствництва відносно новий і тому потрібно чіткіше вказати, на підставі яких документів особа, яка є самопредставником, буде представляти інтереси в суді.

Євгеній Горовець пояснив, що навіть за відсутністю прямої норми, яка регулює самопредставництво, працює норма ч.3 ст. 56 ГПК,   відповідно до якої повноваження такої особи підтверджуються на підставі статуту, положення і паспорту.

«Законопроект розширює ці повноваження, і, на нашу думку підтверджувати повноваження буде трудовий договір. В  залежності від того, яка це юридична особа і які у неї представники, буде  декілька варіантів, як це буде працювати. Наприклад, особа, яка є фаховою, як представник буде отримувати трудовий договір з абстрактним повноваженням на ведення всіх справ», — додав він.

Так, у ході засідання також  пролунали зауваження, що у разі прийняття законопроекту він не буде  відповідати Конституції України, тому що цей законопроект набуває чинності після того, як набуде чинності відповідний закон про внесення змін до Конституції України.

Нагадаємо, що на засіданні Верховної Ради 3 грудня  Руслан Князевич також з цього приводу висловив зауваження: «Ми матимемо серйозну проблему, оскільки з 1 січня і до того моменту, коли ці зміни будуть прийняті, якщо вони будуть прийняті, буде діяти інша норма Конституції. І ще велике питання, як на перспективу бути з тлумаченням того, що в нас відбувається в цьому випадку, наскільки є конституційним запровадження відповідного механізму вже після того, як він набув чинності. Уявіть собі, до чого це призведе, з точки зору витрат бюджету, організаційних проблем і низки серйозних фундаментальних речей, про що ніхто не думає».

На засіданні Комітету було ухвалено рішення прийняти проект висновку і порівняльну таблицю законопроекту  за основу.

Також ми писали, що Законопроект про самопредставництво юридичної особи у судах жваво обговорюють в соцмережі.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики