ВС розгляне  зразкову справу щодо розрахункової величини для нарахування суддівської винагороди

6 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшло подання Донецького окружного адміністративного суду про розгляд адміністративної справи №200/9195/19-а як зразкової.

Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано тим, що формування єдиної судової практики у цій категорії справ має велике значення для суддів, стосовно яких не завершені процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з урахуванням того, що станом на 19 квітня 2019 року процедура кваліфікаційного оцінювання не була завершена стосовно 3 192 суддів.

Доцільність розгляду також обґрунтована тим, що внаслідок прийняття зразкового рішення у цій справі розгляд справ зазначеної категорії судами пришвидшиться, і це надасть можливість вирішувати відповідні спори територіальними органами Державної судової адміністрації України в позасудовому порядку. У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває три типових справи цієї категорії.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що суддя Донецького окружного адміністративного суду ухвалою від 26 липня 2019 року відкрив провадження у справі №200/9195/19-а за позовом особи_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про:

- визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування й виплати судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за період з 4 грудня 2018 року до 30 червня 2019 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу — 15 прожиткових мінімумів;

- зобов`язання відповідача провести нарахування й виплату суддівської винагороди судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області особа_1 на підставі рішення Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018, на основі 15 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплаченої суми.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є чинним суддею місцевого суду. Рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, як наслідок, на думку позивача, це положення Закону підлягає застосуванню у його первинній редакції. А саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року — 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року — 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року — 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року — 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року — 15 мінімальних заробітних плат».

Також позивач вважає, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України кожен суддя, який не пройшов кваліфікаційного оцінювання, з 4 грудня 2018 року мав право на отримання суддівської винагороди на основі посадового окладу в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Тоді як відповідач, всупереч приписів статті 19 Конституції України та діючого законодавства, зокрема, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», нараховує суддівську винагороду на підставі розміру прожиткового мінімуму.

Розглянувши матеріали типових справ, які додані до справи, за якою надійшло це подання про відкриття провадження у зразковій справі, колегія суддів дійшла висновку, що ці справи (№200/9195/19-а, №200/9191/19-а, №200/9192/19-а) відповідають ознакам типових, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Такими ознаками для цієї зразкової справи є:

- відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області);

- спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (виплата суддям, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII із застосуванням прожиткового мінімуму як розрахункової величини, замість застосування для розрахунку мінімальної заробітної плати, після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018 );  

- позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування й виплати суддям суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу — 15 прожиткових мінімумів та зобов`язати відповідача здійснити нарахування й виплату такої винагороди на основі розрахункової величини — 15 мінімальних заробітних плат з 4 грудня 2018 року).

Судді підкреслюють, що, відповідно до частини п`ятої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Враховуючі вищенаведене, справу було призначено до розгляду на 25 вересня 2019 року, проте ВС оголосив перерву у зразковій справі №200/9195/19-а. Та 2 грудня 2019 року Верховний Суд  своєю ухвалою витребував  для ознайомлення матеріали справи з Донецького окружного адміністративного суду.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що КСУ розгляне питання щодо права на отримання підвищеної суддівської винагороди