Процесуальне судочинство визначає основне правило преюдиції: обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Правова доктрина виокремлює наступні ознаки преюдиції:
Отже, преюдиційні факти — це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі, нагадав Верховний Суд, розглядаючи справу №234/16272/15-ц.
Фабула справи: у квітні 2015 року сталася ДТП за участю автомобілів Infinitі та Audi A6. Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, складався лише відносно водія Infinitі. Постановою районного суду, залишеною без змін в порядку апеляційного перегляду, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно водія Infiniti за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Судові рішення обґрунтовувалися експертним висновком, відповідно до якого автомобіль Infiniti рухався до моменту зіткнення попереду Audi A6 та знижував швидкість, не змінюючи напрямку руху.
Протокол щодо порушення водієм Audi A6 Правил дорожнього руху в момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.
Верховний Суд, мотивуючи прийняте рішення, зауважив, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Так, судами було встановлено, що, відповідно до висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, фактичні дії водія Infiniti, які не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування висновків судів у справі про закриття адміністративного правопорушення відносно водія Infiniti за статтею 124 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення покладено пояснення водія Infiniti та експертний висновок.
У справі, яка переглядається, суд надав перевагу висновку експерта, який встановив часткову вину водія Infiniti.
Це призвело до виникнення ситуації, коли суд вдався до встановлення вини водія Infiniti у ДТП, попри наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили.
Верховний Суд вказав, що, розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не мали права визначати вину водія Infiniti, їх компетенція обмежувалась лише встановленням розміру відшкодування.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Верховний Суд наголосив: з врахуванням того, що вина водія Infinii у скоєнні ДТП, в результаті якого було пошкоджено Audi A6, не встановлена, відсутні правові підстави для покладення на нього відповідальності з відшкодування.
Раніше «Судово-юридична газета» інформувала про практику Верховного Суду щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок ДТП.
Крім того, ми писали про розмежування ознак «крадіжки» та «грабежу» в кримінальному процесі.