Заробляти і спати спокійно: чи створять арбітражні керуючі СРО своєї мрії

20 листопада відбудеться подія, яка може стати епохальною в історії становлення професії арбітражних керуючих або черговим свідченням неповноцінності наших молодих юридичних професій. Згідно з вимогами Кодексу з процедур банкрутства, який набув чинності 21 жовтня нинішнього року, арбітражні керуючі мають створити єдину самоврядну організацію (СРО), що буде представляти їхні інтереси у стосунках з державним регулятором, а також контролювати діяльність самої професійної спільноти в межах наданих їй повноважень.

Організовує з’їзд Міністерство юстиції України, яке неодноразово в особі заступника міністра Валерії Коломієць стверджувало, що далі організаційних моментів не заходитиме. Усі основні та принципові документи і рішення, зокрема, Статут організації і Кодекс етики арбітражного керуючого, обрання голови та членів Ради СРО, заповнення своїх квот у дисциплінарній та кваліфікаційній комісіях тощо, має ухвалювати сама спільнота, якщо, звичайно, це їй цікаво.

Передбачалось, що в ідеалі арбітражні керуючі, яких сьогодні зареєстровано у державному реєстрі 1166 осіб, мають вийти до з'їзду з єдиною узгодженою редакцією Статуту, щоб не витратити на узгодження окремих положень забагато часу. Свою організаційну підтримку пообіцяв також Проект ЄС «Право-Justice». На його веб-сторінках можна було розміщувати чернетки всіх необхідних документів, з програмами кандидатів на посади включно.

Проте оцінити ступінь готовності арбітражних керуючих до об’єднання за кілька годин до початку з’їзду все ще лишається неможливим. На сайтах Мін’юсту, Проекту ЄС і в соціальних мережах — тільки уривчаста інформація, а про єдині проекти Статуту чи Кодексу етики взагалі не чути. Все ж таки спробуємо зібрати до купи те, що є.

Таємничий Статут

На сьогодні відомо, що розробляється принаймні чотири проекти. Автори — з Києва, Харкова та Дніпра. Втім, остаточних текстів у вільному доступі практично немає. З’являються переважно розгромні рецензії, зокрема одна київська група арбітражних керуючих нищівно розкритикувала проект дніпровських колег. А ті — навпаки. Очевидно, вони мають принципові розбіжності у поглядах. Дехто з арбітражних керуючих вже жартує, що на з’їзді вдасться ухвалити тільки єдине спільне рішення — про порядок денний.

Протиріччя, дійсно, вже починаються з членства в СРО. Примус чи добровільний вступ? Якщо примус, то згадують навіть ст. 36 Конституції України, у якій, зокрема, говориться, що «ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій».

Примус може критися навіть в автоматичному приєднанні представників професії до СРО. Так, у проекті Статуту дніпровчан адвокат Юліан Хорунжий надибав на пункт 1.2, який визначав, що членами Асоціації, у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, є всі арбітражні керуючі, інформація про яких включена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

«Це в поєднанні з іншими положеннями Статуту свідчить про те, що навіть ті члени Асоціації, які зупинили свою діяльність у зв’язку, наприклад, з обранням народним депутатом чи призначенням в Мін’юст, мають всі права і обов’язки члена Асоціації, зобов’язані сплачувати членські внески, можуть бути обрані до органів Асоціації (допустимо Дисциплінарної комісії). А Асоціація таким особам має право встановлювати обов’язкові правила поведінки та давати команди. Прикольно», — пише у ФБ адвокат.

Проти обов’язкового членства виступив і голова Національної професійної спілки арбітражних керуючих України Анатолій В’язовченко, який зазначив, що «недолуга концепція Єдиної СРО з обов'язковим членством, якій не дозволено делегувати навіть незначні повноваження від Мінюсту, яка має утримуватись арбітражними керуючими за власний рахунок, але сам арбітражний керуючий не має права заробити собі кошти якщо на нього не покаже комп'ютер, що контролюється невідомо ким. Успішною така СРО може стати лише у випадку консенсунсу в середовищі арбітражних керуючих, якого не спостерігається».

Різкі оцінки колег кандидат в Раду АК від Полтавської області Андрій Дуленко спробував нівелювати пропозицією, щоб у Статуті та інших документах всі слова і їх синоніми про арбітражних керуючих за типом «повинен і зобов'язаний» замінити на «може і має право».

Кандидати на посаду голови організації

На сьогодні відомі шість претендентів, готових очолити єдину СРО:

• Микола Занько, голова ГО «Всеукраїнська Асоціація Арбітражних Керуючих»;
• Наталія Тищенко, керівник юридичної компанії, основною практикою якої є банкрутство;
• Микола Лукашук, арбітражний керуючий з Дніпропетровської області;
• Ірина Сербін, голова комітету АПУ з конкурсного права;
• Євгеній Лахненко, президент ВГО «Системні рішення»;
• Анатолій Родзинський, голова у ВСРО «Українська палата арбітражних керуючих».

Програми у всіх кандидатів переважно декларативні та схожі між собою. Як правило, хочуть рівних прав для всіх арбітражних керуючих, демократичних засад самоврядування, справедливого доступу до професії, обіцяють забезпечення дієвого захисту представників професії та дотримання високих етичних стандартів.

Звичайно, трапляються і більш конкретизовані пропозиції. Так, Наталія Тищенко пропонує по аналогії з адвокатами створити представництво інтересів АК перед контролюючими та правоохоронними органами. На обшук, виїмку та інші слідчі дії відносно арбітражного керуючого має виїжджати група підтримки з адвокатом.

Анатолій Родзинський за те, щоб особи, які брали участь у роботі Дисциплінарної комісії в період з 2012 року по 2019 рік, не змогли увійти до нового складу комісії і взагалі обіймати посади у новій СРО.

Микола Лукашук також підтримує цю позицію, а в свою чергу пропонує, щоб голову СРО обирали закритим рейтинговим голосуванням. «Дуже багато пліток, фейків, «вбросів» в спільноту, тиску на людей. Закрите голосування позбавить людей цього тиску», — пише він у соцмережах.

Ірина Сербін переконана, що реальні зміни в професії, реальні захист і підтримка арбітражних керуючих можливі виключно в результаті командної роботи, тому на з’їзді буде змагання не стільки особистостей, скільки команд. У неї команда вже є.

Каденція всіх виборних органів майбутньої СРО має складати два роки, пропонує Микола Занько. А Євгеній Лахненко обіцяє забезпечення однакових можливостей для доступу арбітражних керуючих з різних регіонів до банкрутних справ, в яких вони мають намір брати участь, а не лише за автоматизованою системою розподілу.

Фінансові питання теж важливі

Практично всі кандидати погоджуються, що голова СРО та його заступники мають вправо виконувати свої повноваження на платній основі за рахунок членських внесків, оскільки повноваження та обов’язки, покладені на них, є значно вищими та значущими, ніж обов’язки членів СРО. Проте щодо конкретних сум говорить далеко не кожний, киваючи при цьому на остаточне рішення з’їзду.

Тільки Микола Занько назвав конкретну суму членських внесків. Він вважає, що вона має становити 130 грн на місяць. Але в СРО заробітну платню може отримувати лише голова та два його заступники. Кошторис зарплат керівників має бути в межах 30 тис. грн на місяць.

Щодо членських внесків, традиційно є варіанти думок. Представник спільноти Василь Ярош у ФБ зазначив, що «оскільки СРО сприяє кожному у його незалежній професійні діяльності, то кожен такий АК і має утримувати цю СРО пропорційно своїм доходам від такої діяльності. Встановлення однакового для всіх розміру членського внеску буде несправедливим…»

«Точно знаю, що є регіони, де з 2013-го вертушка розподілила по одній чи дві справи. І це факти, від яких і треба відштовхуватись, бо в противному випадку СРО буде як орган, який буде змушувати арбітражних керуючих здавати свої свідоцтва», — йдеться в одному з численних відгуків на підтримку такої позиції.

Питань, які непокоять професійну спільноту арбітражних керуючих, — і справді чимало. Проте для їх вирішення треба успішно пройти головне випробування — зібратися і об’єднатися, попри різні переконання і симпатії одне до одного. Тоді і відповіді на питання надійдуть швидше.

«Судово-юридична газета» вже писала, що Мін’юст знає, за яких умов надасть арбітражним керуючим самостійність.

Також ми говорили про новий Кодекс з процедур банкрутства та утворення єдиної СРО арбітражних керуючих із заступником міністра юстиції Валерією Коломієць.