Малий бізнес вимагає консультацій перед ухваленням важливих економічних рішень

Малий бізнес і самозайняті особи не проти детінізації своєї діяльності, але їх пропозиціями влада не цікавиться. Про це заявили представники бізнесових громадських об’єднань на сьогоднішній прес-конференції, яку вони організували після пікетування Верховної Ради.

Обурення підприємців викликав пакет економічних законів, підготовлених Комітетом ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, зокрема, №1053 і №1073, якими передбачається запровадження електронних програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та механізму компенсації вартості покупки споживачам, яка відбулась без надання продавцем електронного чеку. Зазначені законопроекти сьогодні були ухвалені в першому читанні.

За словами голови Комітету ВР Данила Гетьманцева, вони дозволяють вивести бізнес із тіні та сприятимуть впровадженню діджиталізації в країні.

Проте підприємці заявляють, що їх не залучали до підготовки законопроектів, і навіть не запросили на засідання профільного комітету.

«В результаті законопроекти є настільки жорсткими до бізнесу, що говорити про якусь обіцяну лібералізацію у стосунках між бізнесом і владою не доводиться. Від них віє духом Азарова», — ділиться емоціями представник Комітету підприємців України Ліна Клєбанова.

Вона нагадала, що сьогодні малий бізнес — це півтора мільйона осіб, які забезпечують себе самостійно і не вимагають субсидій. Їм треба лише одне — дати можливість спокійно працювати. Проте у відповідь від влади надходять відомості, що спрощена система оподаткування має бути знищена.

Інший активіст із захисту бізнесу Андрій Гарнат наголосив на тому, що малий бізнес насправді виступає за детінізацію. Він готовий працювати «по-білому», позбутися ризиків, які постійно несе, припинити адміністрування подвійної бухгалтерії.

«Але те, що ми отримуємо від економічного блоку команди Президента України, призведе до зворотнього ефекту», — каже він.

Підприємці вважають, що нова влада продовжує йти назустріч великому бізнесу, який лобіює власні інтереси за рахунок дрібного бізнесу.

«Закриття дрібних торгових точок призведе до розбалансування взаємопов’язаних процесів в економіці країни», — переконаний підприємець.

Єдиним просвітом бізнес-спільнота вважає пост у Фейсбуці Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, який з’явився після акції протесту. Він погоджується, що законопроекти дійсно складні, і що до другого читання можна провести дискусію з бізнесом.

«Тішимося, що хоч якійсь дискусійний процес розпочався», — зауважує Ліна Клєбанова.

Підприємці вже сформулювали свої вимоги. Законопроект №1073 взагалі нікуди не годиться, він руйнує спрощену систему, і його треба заново переписувати.

А щодо введення електронних програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), то на увагу може розраховувати лише альтернативний законопроект №1053-1, і то якщо з нього приберуть кешбек, три штрафи і зобов’яжуть контролюючий орган публікувати відкрите АРІ.

Проте головний меседж підприємців: коли влада не консультується з громадянами — це ненормально.

Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» повідомляла, які зміни пропонує Верховна Рада щодо законопроекту про провадження змін для детінізації готівкових розрахунків.