Україна попросить у ЄСПЛ відтермінування для імплементації рішення у справі Бурмич

В Україні досі гостро стоїть питання реформування системи виконання судових рішень. Детально про відповідну позицію Комітету міністрів Ради Європи та заходи, визначені в рішеннях Європейського суду з прав людини, «Судово-юридична газета» вже писала раніше.

За результатами зустрічі 4-6 червня 2019 року Комітет міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд втілення заходів, визначених в пілотних рішеннях ЄСПЛ, привітав завершення роботи української влади з виявлення першопричин системної проблеми. Однак одночасно зі стурбованістю нагадав, що до закінчення терміну, встановленого Європейським судом (12 жовтня 2019 г.) для імплементації рішення у справі Бурмич, влада ще не ухвалила комплексної стратегії.

Саме рішення у справі «Бурмич та інші проти України» звернуло увагу також і на такі проблемні складові, як політичні та фінансові причини невиконання, ідентифікувавши їх як першоджерела проблеми невиконання судових рішень проти держави.

Наступний розгляд питання про прогрес України щодо заходів, вжитих за пілотними рішеннями у справах Юрія Іванова та Бурмич планується на вересень 2019 року. Останній термін, встановлений ЄСПЛ, — жовтень 2019 року для вжиття заходів загального характеру, зокрема для створення дієвого механізму виплат у справах, які перебували на розгляді в Європейському суді. Втім, очевидно, що до того часу в Україні можуть відбутися зміни у складі уряду, що є відповідальним за реалізацію відповідних заходів.

Проте в Мін’юсті вже готуються заявляти клопотання щодо подовження цього строку. Про це повідомив «Судово-юридичній газеті» заступник міністра юстиції України,  уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина: «Зараз ми справді вважаємо за можливе звернутися до Європейського суду з прав людини з проханням про подовження наданого строку, щоб у нас була можливість реалізувати стратегію».

Заступник міністра зазначив, що наразі таке клопотання перебуває у стадії розробки, і буде подане найближчим часом.

Підкреслимо, що проект стратегії був представлений Комітету 31 травня 2019 року із зазначенням необхідних інституційних, законодавчих, фінансових та інших практичних заходів. КМРЄ підтвердив, що ця стратегія повинна грунтуватися на ретельному експертному аналізі та, зокрема, на системі автоматичного виконання судових рішень щодо державних боржників, як це підкреслив Конституційний Суд. 

Отже, основною причиною подовження строків Іван Ліщина називає розробку спеціальної Стратегії: «Необхідно ухвалити відповідну державну стратегію подолання проблеми, визначеної у рішеннях ЄСПЛ «Бурмич-Іванов». Така національна стратегія вже розроблена спільно працівниками уряду та експертами Ради Європи. Зараз вона буде розглядатися на спеціальній міжвідомчій групі, яка вже існує на сьогодні, під головуванням віце-прем’єр-міністра.

Залишається відкритим питання прийняття цієї стратегії і подальшої її реалізації, зокрема, потрібно розробити низку спеціальних законопроектів для подолання глибинних проблем — тих, які стають першопричинами таких рішень ЄСПЛ.

До сьогодні ми воювали тільки із залишками по тих рішеннях, які колись були прийняті щодо держави та державних підприємств та не були виконані. Але ж залишається питання витоків проблеми невиконання рішень. Основні недоліки були встановлені в рамках розробки проекту стратегії. Я вважаю, що зараз про це треба не просто говорити, а  необхідно прийняти і встановити відповідний графік вирішення проблемних аспектів.

В якому складі не працював би уряд надалі, він має дотримуватися того графіку, і ми розробимо його на кілька років уперед».

Наразі передбачається, що відповідна стратегія буде затверджена на вересневому засіданні Кабінету міністрів поточного року. Також Іван Ліщина акцентував, що попри все, Комітет міністрів Ради Європи досить схвально оцінив низку заходів, які вже були виконані з боку України.

«Йдеться про прийняття відповідного законодавства щодо гарантування сплати за судовими рішеннями проти держави та державних підприємств, розширення програм збільшення фінансування, започаткування кількох нових програм з якісного виконання рішення. Такі програми, зокрема, стосуються Пенсійного фонду, органів Державної виконавчої служби тощо.

Дійсно, Комітет міністрів Ради Європи оцінив ці зусилля в цілому досить схвально, але чимало кроків ще необхідно зробити. Зокрема, прийняти законопроект, що наразі знаходиться на розгляді у Верховній Раді, який спрямований на розширення законодавства щодо гарантування виконання рішень та збільшення подальшого фінансування у цій сфері», — підкреслив Іван Ліщина.

Нагадаємо, раніше ми вже оприлюднювали коментар начальника відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи щодо виконання вимог рішень Європейського суду з прав людини.

 Також ми публікували інтерв’ю судді КСУ Віктора Городовенка щодо проблематики виконання рішень.