Винесення в нарадчій кімнаті кількох судових рішень у різних справах є приводом для скасування вироку, — Верховний Суд

Верховний Суд скасував вирок, яким колишнього завідувача сектору управління Держпраці у Чернівецькій області було засуджено до 5 років позбавлення волі. Одночасно підсудного звільнили з-під варти та відправили справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

15 травня 2017 року Садгірський суд Чернівецької області засудив особу за ч. 3 ст. 368 КК до позбавлення волі на 5 років з позбавленням права займати певні посади строком на 3 роки і з конфіскацією майна (крім житла). Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 липня 2018 року вирок залишено без змін.

Захист наполягав, що судом першої інстанції було порушено таємницю наради суддів, оскільки суддя-доповідач під час перебування в нарадчій кімнаті виносив рішення по інших справах.

Суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку 11 травня 2018 року, проте проголосив його 15 травня 2018. При цьому головуючий під час перебування у нарадчій кімнаті ухвалив рішення від 14 травня 2018 року про видачу дублікату виконавчого листа. Сторона захисту запевняла, що під час перебування у нарадчій кімнаті суддя не може розглядати інші справи.

Відповідно до вимог ст. 322 КПК України, судовий розгляд відбувається безперервно. Безперервність судового процесу є одним з принципів судочинства, що за своїм змістом означає, що розгляд судом кримінального провадження і прийняття у ньому рішення відбуваються безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Цей принцип означає, що суд не може розглядати інші справи, поки не ухвалить рішення у конкретному кримінальному провадженні. Наведене у зазначеній нормі закону положення має сприяти цілісному сприйняттю судом усіх обставин кримінального провадження, належній оцінці ним доказів та ухваленню законного рішення.

Ч. 2 ст. 322 КПК України передбачені випадки відкладення судового засідання, які не вважаються порушенням принципу його безпосередності. Проте перелік цих випадків є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ця позиція узгоджується з вимогами ст. 366 Кодексу, якою передбачено, що після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Вживання законодавцем терміну «негайно» має сприяти зосередженості суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення в нарадчій кімнаті.

Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред’явлене особі і визнане судом доведеним або недоведеним, оцінюються докази, кожен окремо та в сукупності, вирішується питання допустимості доказів тощо.

Отже, враховуючи наведені положення закону, слід зробити висновок, що під час перебування суду в нарадчій кімнаті для ухвалення судового рішення у відповідному кримінальному провадженні розгляд інших судових справ у цей же час, проведення судових засідань з ухваленням як судових рішень по суті вимог, так і рішень з процесуальних питань є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Верховний Суд погодився, що відбулося порушення таємниці нарадчої кімнати, що є підставою для скасування вироку.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Велика Палата ВС визначила, чи можливе примирення сторін у порядку ст. 46 КК у справах щодо злочинів, наслідком яких є смерть потерпілого.

Крім того, ВП ВС сформулювала правовий висновок щодо того, чи є нероз’яснення засудженому права на суд присяжних безумовною підставою для скасування вироку.