17 травня група народних депутатів (І. Суслова, В. Забужко, Л. Лубінець та ін.) внесла на розгляд Верховної Ради проект закону №10266-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо квот при формуванні виборчих списків кандидатів у народні депутати.
За словами авторів, законопроект розроблено для забезпечення належного представництва інтересів громадян у законодавчому органів. Ним визначається, що вибори народних депутатів України здійснюються за пропорційною системою з відкритими партійними списками — загальнодержавним виборчим списком із закріпленням кандидатів у депутати за територіальними виборчими округами.
Вибори депутатів проводяться в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, який включає всю територію України та закордонний виборчий округ. У межах єдиного загальнодержавного виборчого округу утворюються 450 територіальних виборчих округів.
Партія висуває загальнодержавний виборчий список чисельністю не менше 100 і не більше 450 кандидатів у народні депутати. За кожним кандидатом, крім перших десяти у списку, обов’язково закріплюється територіальний виборчий округ. Перші десять осіб у списку не закріплюються за окремим територіальним виборчим округом і забезпечують загальнодержавний характер партії.
Черговість у загальнодержавному виборчому списку визначається з’їздом партії, але може бути змінена з’їздом після отримання партією протоколу Центральної виборчої комісії про попередні результати виборів. Підставою для зміни черговості може бути тільки кількість голосів виборців, отримана партією в конкретному територіальному виборчому окрузі. Якщо результат позитивний, особа може бути підвищена у виборчому списку, і навпаки. Завдяки цій процедурі забезпечується найвищий рівень публічності, що гарантує високий рівень відповідальності партії.
У виборчому бюлетені, який отримує виборець, зазначаються перші десять осіб у загальнодержавному виборчому списку і кандидат у депутати, який закріплений за відповідним територіальним виборчим округом. Закріплення за територіальним округом дозволяє стверджувати, що кожен кандидат у народні депутати є публічною особою, відомий виборцям і працював на отримання загального результату.
До розподілу мандатів допускаються партії, які отримали на свою підтримку у межах загальнодержавного виборчого округу не менш як п’ять відсотків дійсних голосів виборців.
Депутатські мандати розподіляються між загальнодержавними виборчими списками від партій-суб’єктів виборчого процесу пропорційно кількості отриманих голосів.
У перехідних положеннях законопроекту передбачається внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» в частині партійно-імперативного мандату. Пропонується введення зобов’язань народного депутата перед партією, обов’язок народного депутата України брати участь у засіданнях парламентської фракції політичної партії, за виборчим списком якої його обрано, та дотримуватися фракційної дисципліни, основних засад діяльності фракції.
Одна з авторів законопроекту, народний депутат Ірина Суслова наголосила, що необхідність його прийняття все ж наразі під питанням. «Звичайно, якщо Верховна Рада ухвалить Виборчий кодекс, потреба у цьому законопроекті відпадає, оскільки в першому читанні Кодексу гендерне квотування там було враховано. Проте більше шансів на те, що наступні вибори пройдуть за старим законодавством, і тому його терміново необхідно модернізувати, аби виконати наші міжнародні зобов’язання щодо рівності жінок і чоловіків у політиці та управлінні», — прокоментувала вона.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала інформацію щодо пропозицій Володимира Зеленського у питанні зміни виборчого законодавства.
Також ми писали про головні моменти змін у діяльності ДБР.