Новий законопроект щодо розгляду групових спорів: основні тези

15 травня на розгляд Верховної Ради України група народних депутатів (С. Алєксєєв, В. Яніцький, Р. Сидорович та ін.) внесла законопроект №10292 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо групових позовів про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище.

Автори зазначають, що чинна редакція ЦПК України наразі не дозволяє суду ефективно розглянути справи, де позивачами виступають значна кількість громадян. Закони України «Про захист прав споживачів» та «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачають можливість подачі громадськими природоохоронними організаціями та об’єднаннями споживачів позовів про захист прав своїх членів, однак окремої процедури для цих справ немає.

Нардепи вважають, що необхідність прийняття такого закону зумовлена наступними факторами:

• необхідно окремо врегулювати процесуальні відносини у разі звернення до суду значних груп населення (понад 25 осіб і більше) з однотипними цивільними позовами до одного відповідача у найбільш чутливих для широких мас населення сферах: права споживачів та право на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
• чинний ЦПК України розрахований лиш на справи, де позивачами є одна або максимум декілька осіб. Водночас у сфері надання побутових послуг, продажу товарів населенню та екологічної безпеки непоодинокими є ситуації, коли одним правопорушенням завдається майнова та моральна шкода одночасно десяткам, сотням, а іноді й тисячам громадян. Чимало судів України першої інстанції мають обмежений за кількістю суддівський корпус (до 10 суддів), тому не спроможні за правилами чинного ЦПК України розглянути справу в розумні строки у разі звернення в суд такої кількості осіб;
• досі у ЦПК України чітко не регламентовано механізм реалізації доступу громадськості до правосуддя як у формі організацій громадськості (громадські організації у сфері екології чи захисту прав споживачів), так і ініціативними громадянами для захисту групових інтересів без створення громадської організації;
• прийняття такого закону істотно наблизить законодавство України до правових систем таких країн Європейського Союзу, як Швеція, Португалія, Іспанія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Франція, в яких інститут групового (колективного) та представницького позову успішно існує вже протягом тривалого часу.

Ось що саме пропонується парламентарями для вирішення означених питань (основні тези):

• фізична особа (позивач-ініціатор) або громадська організація мають право звернутися до суду з позовом про захист прав та інтересів групи осіб без їх процесуальної участі у розгляді справи (груповий позов);
• груповий позов може бути поданий виключно про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, може містити вимоги про припинення дії, що порушує право, про відшкодування майнової та моральної шкоди. При цьому позов вважається груповим, якщо до позову позивача-ініціатора приєдналися не менше 25 осіб з однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;
• першою інстанцією розгляду групових позовів з названих правовідносин є апеляційні суди загальної юрисдикції;
• спосіб розподілу судових витрат, пов’язаних з розглядом групового позову, а також спосіб розподілу присуджених платежів у разі задоволення групового позову визначаються між членам групи або нотаріально посвідченими правочинами між позивачем-ініціатором або громадською організацією з особою, яка приєдналася до позову, або (у разі додаткового приєднання до відкритого позову) згідно умов позивача-ініціатора, які публікуються судом в оголошенні про відкриття провадження у справі за відкритим груповим позовом;
• судовий розгляд справи за груповим позовом відбувається без обов’язкового виклику осіб, які приєдналися до групового позову. Суд не вправі покладати процесуальні обов’язки на осіб, які приєдналися до групового позову;
• у кожної особи, що приєдналася до позову, є право подати до суду письмову заяву про вихід зі складу осіб, що приєдналися до групового позову, яку суд задовольняє протягом трьох днів своєю ухвалою;
• відмова позивача-ініціатора від поданого ним групового позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє осіб, на захист прав та інтересів яких подано позов, протягом 15 днів обрати зі свого складу на зборах іншого позивача-ініціатора і вимагати від суду розгляду справи, про що новий позивач-ініціатор подає суду відповідне клопотання, до якого додається протокол таких зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
• у разі задоволення позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди судом вказується порядок розподілу присуджених платежів між особами, що приєдналися до позову, відповідно до умов їх правочинів з позивачем-ініціатором, громадською організацією, а також відповідно до умов додаткового приєднання до позову, визначених в оголошенні про відкриття провадження за груповим позовом.

Крім того, проектом уточнено право подавати групові позови громадськими організаціями, зокрема об’єднаннями споживачів та природоохоронними громадськими організаціями, і визначено порядок примусового виконання судових рішень за груповими позовами.

Раніше «Судово-юридична газета» розповідала, що законопроект «Про адміністративну процедуру» підготовлений до внесення в сесійну залу Ради. Також ми писали про те, які зміни у діяльності ДБР підтримала Верховна Рада.