То хто ж він — судовий розпорядник

Фігура судового розпорядника, його місце і роль у механізмі відправлення правосуддя викликає інтерес пересічних громадян. У людей, які чули і бачили розпорядників лише на екранах телевізора, напевне, складається враження, що в житті все саме так і відбувається, але це трішки не так, як на картинці. Давайте спробуємо детально розібратися в цій посаді — на виконання яких функцій покликані особи, які її займають.

Згідно наказу Державної судової адміністрації України №112 від 14 липня 2011 року, у кожному з українських судів запроваджено службу судових розпорядників. Посада судового розпорядника належить до категорій державної служби, тобто особи, які обіймають її, є державними службовцями. У своїй роботі розпорядник керується Конституцією України, Цивільним процесуальним, Кримінальним процесуальним та іншими кодексами України, законами «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією» та посадовою інструкцією судового розпорядника.

Візьмемо для прикладу діяльність розпорядника в адміністративну процесі, хоч основні обов’язки в цих осіб мало відрізняються залежно від юрисдикції суду.

Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади керівником апарату відповідного суду. При визначенні критеріїв комплектування суду необхідною чисельністю посад старших судових розпорядників враховуються кількість суддів та обсяг покладених на службу судових розпорядників і її працівників функцій і завдань. Оптимальним для місцевих загальних і спеціалізованих судів вважається співвідношення: одна посада розпорядника до двох посад суддів та одна посада старшого розпорядника в апараті суду.

Розпорядники мають забезпечуватися спеціальним одягом, зразки якого затверджуються головою Держаної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.

Основні завдання розпорядника — забезпечувати належний стан зали судового засідання і запрошувати до неї учасників процесу; оголошувати про вхід суду до зали і вихід з неї; слідкувати за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання; приймати від учасників процесу документи й матеріали та передавати їх суду під час судового засідання; виконувати розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладачів, експертів; запрошувати до зали судового засідання свідків та виконувати розпорядження головуючого про приведення їх до присяги; виконувати інші розпорядження головуючого, пов’язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду справи. При цьому судовий розпорядник не повинен допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи заподіяти шкоду підприємствам, установам, організаціям і громадянам, принизити їхню честь та гідність, а також вчиняти інші неправомірні дії.

Пункт щодо виконання інших розпоряджень головуючого, пов’язаних із забезпеченням умов, необхідних для розгляду справи, недосить конкретний, тож можна сказати, що КАС України не містить вичерпного переліку обов’язків судового розпорядника.

У Кодексі також зазначено, що у разі відсутності судового розпорядника його функції виконує секретар судового засідання. Це положення викликає сумнів у необхідності участі судового розпорядника як такого в адміністративному процесі.

Але все ж, на відмінну від секретаря судового засідання, діяльність якого спрямована на вирішення питань процесуального характеру (фіксація перебігу розгляду та вирішення справи, забезпечення інформованості учасників процесу про час та місце судового засідання тощо), судовий розпорядник вирішує питання, які стосуються організації та проведення конкретного судового засідання, порядок вирішення яких, як правило, не регулюється процесуальним законодавством. Наявність у судовому засідання розпорядника, безумовно, створює максимально сприятливі умови для всебічного та ефективного розгляду справи. Його діяльність дає змогу секретарю судового засідання зосередити усі свої зусилля на повному фіксуванні судового засідання технічними засобами. Також судові розпорядники як спеціальна служба мають слідкувати за безпекою роботи судів і суддів під час розгляду справ.

Щодо осіб, які порушують порядок у судовому засіданні, то головуючий може застосувати відповідні заходи реагування, передбачені законом. Зокрема, особі, яка порушила порядок під час розгляду справи, головуючий від імені суду робить попередження. У разі повторного порушення порядку особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі можуть бути видалені з зали судового засідання за ухвалою суду, а громадяни, присутні в залі судового засідання — за розпорядженням головуючого. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва.

Судовий розпорядник слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання. Вимоги судового розпорядника є обов’язковими для осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.

У кожному випадку, коли буде встановлено, що особа вчинила умисні дії, які свідчать про неповагу до суду, необхідно вирішувати питання про притягнення винних до відповідальності. Судовий розпорядник за розпорядженням головуючого у судовому засіданні складає протокол про адміністративне право­порушення, передбачений ст. 185-3 КУпАП. Він складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.

Кожен, кому хоч раз доводилося бути в судді та бути присутнім чи брати участь у судовому засіданні, мав змогу оцінити як стан, так і розміри залів судових засідань у деяких судах. Відповідно до посадової інструкції, розпорядник з урахуванням кількості місць та необхідності забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні в залі судового засідання, і конкретні місця їх розміщення. Бувають випадки, коли зали судових засідань не можуть розмістити ту кількість осіб, які прибули на засідання, адже це можуть бути як безпосередньо учасники процесу, так і вільні слухачі. У таких випадках виникають складності щодо комфортного розміщення осіб, які бажають бути присутні на слуханні справи.

Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного забезпечення судових розпорядників визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апарату центральних та місцевих органів виконавчої влади.