Вже не перший тиждень розглядаються у Верховній Раді правки до проекту закону №5670 про забезпечення функціонування української мови як державної, і парламентарі досить давно не приймають нічого нового. Хоча за цей час подано та опрацьовано комітетами ряд як корисних, так і досить неоднозначних законопроектів.
Взагалі тема дивних та незрозумілих, а подекуди й відверто абсурдних законів у різних країнах досить популярна та неодноразово обговорювана у інтернет-просторі. Наприклад, в Ісландії медичні послуги має право надавати абсолютно будь-яка людина, маючи при собі табличку «Знахар». А штат Алабама — взагалі якась суцільна заборона: там не можна носити маски на вулиці, класти морозиво в кишеню, плюватися, якщо поруч є жінка, і наклеювати накладні вуса, якщо ти вирушаєш до церкви. Небезпечно й спати роздягненим у Міннесоті, хоча як саме здійснюється контроль за дотриманням цього закону, не дуже зрозуміло.
По всій території Франції заборонено паркувати літаючі тарілки у виноградниках, а також протизаконно називати свиней Наполеон. У Новій Зеландії кабанам теж несолодко: під загрозою судового переслідування їм заборонено розкопувати уночі поля для гольфу. У Великій Британії, якщо ви раптом зібралися вмирати, переконайтеся в тому, що ви не перебуваєте поблизу парламентської будівлі, адже там заборонено помирати у парламенті.
Та не слід вважати, що українські законотворці у питання неоднозначних законів так уже відрізняються від усіх інших. Розкриємо тему небанального законодавства та спробуємо зрозуміти, що ж саме мали на увазі автори деяких дивних норм.
Народними депутатами минулого скликання у свій час пропонувалося офіційно заборонити використання образливих слів, а саме «жид», «хохол» і «москаль». На жаль, проект так і не внесли до порядку денного, і дізнатися, як поставилися більшість парламентарів до такої ініціативи, ми не зможемо.
Події злиття ряду політичних сил у парламенті у 2012–2013 рр. обумовили бажання інших депутатів своєрідно налякати можливих майбутніх перебіжчиків. Вони запропонували змінити норму Кримінального кодексу «сутенерство та втягнення в проституцію», доповнивши її словом «політична».
Згідно з указом колишнього президента В. Ющенка, для того, щоб проводжати голову держави за кордон або зустрічати його з закордонного візиту, необхідна присутність півтора десятка чиновників: прем'єр-міністра, міністрів-силовиків, закордонних справ, генпрокурора, секретаря РНБО, голови СБУ, голови прикордонної та митної служб, Київської міськадміністрації і обладміністрації, Держуправління справами, Держохорони. Прем'єр-міністра і спікера повинні проводжати і зустрічати делегації скромніші. Якщо Президент поїхав у справах по території України, його мають зустрічають глави органів місцевого самоврядування, військове начальство, керівник місцевого управління СБУ, МВС і прокурор.
Якщо розглядати цікаві проекти діючого уряду, то у лютому 2016 року він затвердив «Порядок формування тарифів на послуги з користування громадськими туалетами в населених пунктах». У цьому документі зазначено, що максимальна пропускна здатність одного унітазу — 27 відвідувачів на годину. Тобто хтось у чиновницьких кабінетах підрахував, що мінімальний час, за який відвідувач має впоратися з усіма своїми справами — 2 хвилини. Правда, чому саме 2, ніяк не пояснюється. Розроблена і спеціальна формула щодо розрахунку вартості користування вбиральнею.
Закон «Про дорожній рух» передбачає, що на початку і в кінці зміни медик повинен оглядати водія. При цьому в робочому кабінеті обов'язково повинні бути письмовий стіл, стільці, килим (на стіні?), вішалка, настільна лампа і сейф. Медичне обладнання, навіть елементарне на кшталт тонометра, стетоскопа, ваг і кушетки, не обов'язково.
У липні 2017 року групою народних депутатів було подано законопроект №6722 щодо читання молитви «Отче наш» відразу після відкриття пленарних засідань. Метою законопроекту було встановлення на законодавчому рівні обов’язку депутатів читати молитву «Отче наш» відразу після відкриття кожного пленарного засідання Верховної Ради України.
А у червні 2018 р. у ВР було зареєстровано законопроект №8489 щодо заборони публічного прояву будь-яких видів сексуальної орієнтації.
Автор проекту вважав за необхідне заборонити розповсюдження та пропаганду матеріалів, що містять інформацію про сексуальну орієнтацію особи, публічний прояв та пропаганду будь-якого виду сексуальної орієнтації особи загальнодоступним способом, на публічних заходах (публічні марші, відкриті зібрання, фестивалі тощо), у засобах масової інформації (на телебаченні, в друкованих засобах інформації, мережі Інтернет тощо).
У 2015 р. з’явився неоднозначний законопроект №2276а про заборону використання історичної назви території України та похідних від неї слів у якості назви або синоніму Російської Федерації, використання такої назви для позначення сучасної території Російської Федерації чи будь-якої її частини. Він передбачав заборону використання історичної назви території України та похідних від неї слів у якості назви або синоніму Російської Федерації. Тобто «Росія» як похідне від слова «Русь» застосовуватися не може.
Та все ж в Україні з законотворчістю все зовсім не так погано. У всякому випадку, завжди варто пам’ятати про справді канонічний приклад абсурдності з США. Свого часу губернатор Техасу і майбутній президент США Джордж Буш доклав чималих зусиль, щоб у штаті в 2000 р. був прийнятий закон, який зобов’язує злочинця попередити свою жертву про підготований на неї замах не менш ніж за 24 години до нападу.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікували матеріал щодо рішень у судових спорах з релігійних питань, а також огляд практики українських судів у питаннях гомофобії та трансфобії.