Чи здатні судді колективно відстоювати гарантії своєї незалежності?!

Інна Отрош,

суддя Господарського суду міста Києва, кандидат юридичних наук, делегат ХХ Зʼїзду суддів України,

спеціально для «Судово-юридичної газети»

Досить дивною є пропозиція Кабміну у проекті державного бюджету на 2025 рік  щодо введення можливості преміювання суддів місцевих судів.

Як відомо, уже 4 роки судді отримують суддівську винагороду у розмірі, меншому ніж це передбачено профільним Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Так пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його установлення та урахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».

Вказаним законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен установлюватися окремо, не віднесені.

Однак, починаючи з 2021 року, законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначається новітня «правова» категорія - окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, – 2102 грн. (це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року).

Тобто, фактично, судді уже 4 роки отримують винагороду у розмірі, який мав місце станом на 2020 рік, тоді як прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку зростає.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно зі ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді відповідного суду становить певну кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Однією з гарантій незалежності суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, яке має гарантувати здійснення справедливого, незалежного, безстороннього правосуддя. Гарантії незалежності судді, включаючи заходи щодо його матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів і не можуть бути скасовані чи зменшені іншими нормативними актами (Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року № 2-р(ІІ)/2020).

Конституційний Суд України вважає, що обмеження суддівської винагороди є посяганням на гарантії незалежності суддів.

Як наслідок, мають місце численні звернення суддів до суду (!!) за захистом свого порушеного права на належний рівень суддівської винагороди у розмірі, встановленому профільним законом.

Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (постанови від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а та від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22).

Як відомо, 13 вересня 2024 року Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік, який 14.09.2024 був зареєстрований у Верховній Раді України.

Відповідно до ст. 7 вказаного проекту закону зазначено: «установити з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 грн».

Отже, позиція Кабінету Міністрів України щодо неправомірного встановлення окремого прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді та замороження його розміру уже 5-й рік поспіль є стабільною і передбачуваною.

Водночас, проект держбюджету (ст. 42) передбачає, що у 2025 році судді місцевого суду у межах коштів, передбачених у кошторисі на суддівську винагороду, може виплачуватися премія за результатами його роботи, яка встановлюється щокварталу у розмірі до 40 відсотків посадового окладу за кожен місяць. Положення про преміювання затверджується Вищою радою правосуддя.

Як вже було зазначено, суддівська винагорода регулюється виключно профільним законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначає з чого складається суддівська винагорода та не передбачає можливості отримання суддями будь-яких премій.

Крім того, така ситуацію створює додаткові корупційні ризики як у випадку виплати суддівської винагороди у меншому розмірі, ніж встановлено профільним законом, так і у випадку передбачення іншими нормативними актами незрозумілих премій та порядку їх нарахування.

Тобто, держава, з однієї сторони, веде активну боротьбу з корупцією за підтримки іноземних донорів, а з іншої – свідомо порушує гарантії суддівської незалежності та в порушення встановленого профільним законом порядку нарахування суддівської винагороди – вигадує дивовижні «правові» категорії для обходу єдиного порядку обчислення суддівської винагороди.

Нагальним є вирішення питання саме щодо суддів місцевих судів з огляду на те, що розмір базового окладу такого судді визначається з розрахунку 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тоді як для суддів апеляцій – 50, суддів ВС – 75.

Враховуючи, що 18 вересня 2024 року відбудеться з’їзд суддів України, вбачається логічною та такою, що має першочергове значення, - постановка питання у зв’язку з порушенням відповідної гарантії незалежності суддів про звернення до таких органів та організацій:

1. до Верховної Ради України (в т. ч. Комітету з питань бюджету та Комітету з питань правової політики) з пропозицією відхилити проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік в частині встановлення з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду – 2102 грн, що зазначено у ст. 7 проекту Закону.

2. до Верховного Суду з пропозицією щодо внесення до Конституційного Суду України конституційного подання про визнання неконституційним Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік в частині встановлення з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – 2102 грн (ст. 7), -  у разі прийняття Верховною Радою України Закону про Державний бюджет України на 2025 рік у редакції, яка передбачає встановлення окремого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді – у розмірі 2102 грн.

3. до Ради суддів України з дорученням звернутись до міжнародних організацій, які опікуються питаннями забезпечення незалежності судової влади, щодо вжиття ними заходів реагування на ситуацію щодо порушення гарантій незалежності суддів України в частині незаконного обмеження розміру суддівської винагороди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.