Інститут археології Національної академії наук України заявив про загрозу для існування 195 археологічних пам'яток, через підрив Каховської гідроелектростанції російською федерацією. Ці пам'ятки охоплюють період від кам'яної доби до сучасності, – зазначено у повідомленні від Інституту археології НАНУ.
Директор Інституту археології НАНУ, член-кореспондент НАНУ України Віктор Чабай висловив занепокоєння, зазначивши, що підрив греблі Каховської ГЕС став серйозним викликом для країни. Лише на території Каховського водосховища відомо про 95 пам'яток, що опинилися під загрозою знищення. Відомо, що у водах Південного Бузу та Березанського лиманів потенційно постраждали ще близько 200 пам'яток. Серед них - сліди запорозьких січей, які залишили свій важливий відбиток у становленні української козацької держави.
Чабай також відзначив значення археологічних знахідок як доказів причетності України до європейської цивілізації. Він підкреслив, що розміри шкоди, завданої території та археологічним пам'яткам, ще не остаточні, а руйнування посилюються через активні воєнні дії в окремих регіонах. Такі дії, зокрема, призвели до знищення античних поселень і некрополів на берегах лиманів, що створює загрозу для спадщини й культурного значення цих об'єктів.
Польові дослідження, які проводив співробітник Хортицького національного музею-заповідника Валерій Нефьодов, виявили 15 скупчень археологічних артефактів на території, відомій зараз вже поза межами водойми. Нефьодов зауважив, що знахідки перебувають у задовільному стані, хоча під водою вони перебували майже 70 років.
Загальноєвропейське значення давнішої спадщини України, порушене внаслідок цих подій, є невід'ємною частиною скарг на зруйнування археологічних об'єктів та важливих історичних місць на території країни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.