Державна служба з питань праці роз’яснила, чи може роботодавець під час війни скорочувати робочий час.
Роботодавець має право встановити скорочений робочий час для всіх або окремих категорій працівників, для яких законодавством не передбачено обов’язкове встановлення скороченого робочого часу.
Скорочений робочий час (тиждень) – це час виконання роботи, передбаченої посадовими обов’язками, скорочений на відповідну кількість годин. При цьому працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки (повного окладу).
Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників. Також за рахунок власних коштів підприємств можна скоротити роботу для окремих працівників: які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.
Згідно зі статтею 9-1 КЗпП, підприємство, установа, організація в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів має право встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Відповідно до частини шостої статті 69 Господарського кодексу України, підприємство самостійно встановлює для своїх працівників:
Таким чином, встановлення в межах повноважень і за власні кошти скороченого робочого часу для всіх працівників підприємства чи для окремих категорій працівників або окремим співробітникам не суперечить нормам чинного законодавства. Вияв такої турботи про персонал в умовах воєнного стану є проявом соціальної відповідальності роботодавця.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.