10 травня Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт про імміграцію №6516.
Данний законопроєкт передбачає удосконалення механізмів надання дозволу на імміграцію, відмови в наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне приживання, а також посилення заходів протидії нелегальній міграції відносно осіб, яким відмовлено у видачі дозволу на імміграцію або скасовано такий дозвіл.
Так, зокрема, встановлюється, що у разі масового прибуття в Україну іммігрантів Кабінетом Міністрів України встановлюється квота імміграції у визначеному ним порядку.
Квота імміграції може бути встановлена для таких категорій іммігрантів:
1) діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України, подружжя таких осіб, їх діти, які не досягли 18 років, у разі їх одночасного в'їзду та перебування на території України;
3) чоловік (дружина) іммігранта, якщо вони перебувають у шлюбі понад два роки, його діти, які не досягли 18 років, та його непрацездатні батьки, які вважаються членами сім’ї іммігранта відповідно до права країни походження;
4) особи, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років;
5) особи, зазначені в частинах четвертій-дванадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», за умови безперервного проживання на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом останніх п’яти років.
Також у документі визначено обставини, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію.
Факт перебування особи у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію за таких обставин:
1) один з подружжя прийняв матеріальну компенсацію в обмін на вираження згоди на укладення шлюбу, якщо це не є обов’язковим при укладенні шлюбу за межами України відповідно до права іноземної держави;
2) подружжя не проживає спільно або не веде спільного домашнього господарства;
3) подружжя не зустрічалося або не спілкувалося до укладення шлюбу;
4) подружжя не розмовляють мовою, зрозумілою одним одному;
5) один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не був визнаний підставою для надання дозволу на імміграцію;
6) кожен із подружжя не володіє інформацією про дані іншого з подружжя особистого характеру (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань);
7) відмова від особистої присутності чоловіка та дружини під час подання одним із них заяви про надання дозволу на імміграцію;
8) відмова надати письмову згоду кожного з подружжя проходити співбесіди та письмові тести для перевірки обставин, вказаних у цій статті.
Також проєктом Закону України запропоновано врегулювати питання отримання посвідки на постійне проживання особами, які неповнолітніми дітьми прибули в Україну разом зі своїми батьками – іноземцями або особами без громадянства, та за віком не могли мати паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, але були прописані разом з батьками.
Крім того, проєктом Закону України запропоновано зменшити строк розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, які були подані іноземцями, що законно перебувають на території України, з одного року до 6 місяців.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.