Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м.Київ роз’яснило питання фраудаторного правочину. Про це йдеться у пресслжубі відомства.
«Слово «фраудаторний» з’явилося в лексиконі правників відносно нещодавно. До 2019 року суди, що розглядали спори між кредиторами і боржниками, зазвичай фіксували термін «фіктивного» правочину. Проте, як би не називали такий договір, «фіктивний» чи «фраудаторний», суть одна: здійснення одного з видів правочину на шкоду кредитору.
Конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі, включають:
- момент укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно заберуть за борги);
- контрагента з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов’язана чи афілійована юридична особа);
- ціну ((ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).
В який сферах зустрічається фраудаторний правочин?
- Виконання рішень;
- Регулювання справ про банкрутство;
- Банківська діяльність.
Відповідальність за вчинення фраудаторного правочину
В Україні відповідальність за вчинення такого правочину залежить від тяжкості наслідків», — сказано у повідомленні.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.