Як отримати компенсацію від сусідів зверху, які затопили вашу квартиру

Залиття квартири сусідами – це не тільки зіпсований настрій, але й зіпсоване майно та неочікувані зайві витрати, вже не кажучи про неабиякий клопіт.

Як саме діяти у випадку залиття квартири, для подальшого отримання компенсації (у разі наявності правових підстав) розповіли у Координаційному центрі з надання правової допомоги:

«Крок 1. Встановити причину залиття. Бувають різні причини залиття, в залежності від яких розрізняють різні точки відповідальності. Для того щоб встановити винного у залиті квартири потрібно:

– встановити місце витоку води;
– встановити відповідального за експлуатацію водопровідної мережі в цьому місці.

Тобто, якщо протікання виникло в межах Вашої квартири, то за усунення наслідків та ремонтні роботи відповідати будете ви. А якщо залиття виникло з вини сусіда, то претензію необхідно пред’являти йому. Якщо аварія сталася за межами трійника на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення, відповідальність покладається на уповноважену співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водоведведення та постачання гарячої води .

Крок 2.  Правильно зафіксувати факт залиття квартири з вини іншої особи, а саме – скласти акт.   Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Відповідний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку (ЖЕКу, ОСББ), в якому знаходиться квартира, яку було залито.

Згідно Додатку № 4 та роз’яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені:

• дата складання акту (число, місяць, рік);
• прізвища, ініціали та посади, що обіймають члени комісії;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
• адреса квартири, поверх, форма власності;
• характер залиття та його причини;
• завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
• висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття;
• підписи мешканців сусідніх квартир.

Також, рекомендовано, окрім акту, мати фото чи відеоматеріали пошкоджень, завданих внаслідок залиття. Важливо щоб на фото чи відео було відображено не лише наслідки залиття, але й причини, зокрема – тріщина чи розрив у трубі, крані, змішувачі, з’єднувальному шлангу тощо. Чим детальніше буде зафіксовано пошкодження, тим краще. Покази свідків також можуть бути доказом.

Крок 3. Провести експертне дослідження відповідною експертною установою або атестованим експертом.  Відшкодування внаслідок залиття можна отримати як у добровільному порядку (за домовленістю із особою, яка завдала шкоди), так і у судовому. Проте, в обох випадках необхідний акт про залиття, а неправильне оформлення акту призводить до того, що суди визнають цей доказ неналежним і недопустимим (постанова КЦС ВС по справі №2-1974/11 від 21.02.2018 року, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018 року). Тож більш надійним доказом буде висновок Експертного дослідження, проведеного відповідною експертною установою або атестованим експертом.

Згідно з абз 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Крок 4. Звернення до суду.  Якщо винна особа відмовляється усувати шкоду добровільно, необхідно звернутися до районного/міськрайонного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування винуватця.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Перелік необхідних документів:

• позовна заява відповідно до вимог ст.ст. 175-177 ЦПК;
• документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою (наприклад, витяг із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухому майно та їхніх обтяжень, договір оренди (найму) приміщення тощо);
• акт про затоплення квартири (правильно оформлений);
• документи, які підтверджують вартість збитків, завданих внаслідок залиття квартири (наприклад, кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва щодо ремонтно-відновлювальної роботи квартири, проведеної архітектором, повноваження якої підтверджуються сертифікатом архітектора, що зареєстрований у реєстрі сертифікованих архітекторів; висновок судової будівельно-технічної експертизи; звіт про визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт; висновок про оцінку майна);
• рахунок та квитанція про сплату послуг з підготовки висновку про розмір шкоди, завданої затопленням, акт прийняття виконаних робіт з підготовки такого висновку;
• квитанція про сплату судового збору.

На підставі ухвали суду може також  проводитись судова будівельно-технічна експертиза щодо причин залиття та розміру заподіяних збитків. Для цього, слід підготувати та подати до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи».

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.