Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану: аналіз НАЗК

22 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких розташоване на території російської федерації або республіки білорусь, а також щодо вивезення лікарських засобів з України». Його мета  – обмежити обіг в Україні лікарських засобів, виробництво яких хоча б частково розташовано в рф або білорусі, щоб у світі також відмовилися від цих поставок. Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

В НАЗК стверджують, що Закон містив туманні причини для обмеження обігу ліків. В результаті під гаслом боротьби з ліками виробленими в росії тепер можуть заборонити європейські препарати, які забезпечують більше половини українського ринку критично важливих для здоров’я лікарських засобів.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) проаналізувало ці зміни до Закону та підготувало окреме дослідження «Корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану», де визначило низку корупційних ризиків, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, якщо ситуацію не змінити.

Які корупційні ризики знайшло НАЗК?

• Лобіювання інтересів певних фірм через наявність конфлікту інтересів у членів Комісії Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ).
• Необґрунтований підхід до вибору фармацевтичних компаній для припинення обігу їхніх лікарських засобів.
• Маніпулювання критеріями, щоб зупинити реєстраційне посвідчення лікарського засобу та усунути фармацевтичні компанії з ринку.
• Фальсифікація даних про готовність забезпечити потреби країни в ліках.
• Відсутність визначеної процедури поновлення реєстраційного посвідчення лікарського засобу як можливість корупційних зловживань.
• Закритість процедури припинення обігу лікарського засобу.
• Непрозорість залучення професійних асоціацій, установ та організацій до членства в Комісії.

«Розглянемо ситуацію на прикладі корумпованого посадовця, який може використати ці ризики задля наживи. Посадовець А отримує гроші за лобіювання фармкомпанії Б. Залучає до комісії МОЗ, яка визначає, кому анулювати реєстраційне посвідчення лікарського засобу, представника тієї чи іншої фірми як члена якоїсь асоціації (щоб збільшити вплив при ухваленні рішення на користь цієї фірми).

Крім того, фармкомпанія може просто запропонувати посадовцю А перелік ліків, ліцензії на які треба анулювати. Без чітких критеріїв та відкритості процедури, через які ті чи інші компанії можуть позбавити ліцензії, це можна зробити практично з усіма виробниками на користь українських фармбізнесів», — зазначили в НАЗК.

Які наслідки чекають на українців, якщо ці ризики не усунути?

Вихід іноземних фармацевтичних виробників із ринкового сегмента України матиме низку негативних наслідків. Зокрема:

• хворі можуть не отримати життєво необхідні ліки: крім корупційних та економічних ризиків, відповідні зміни до нормативно-правових актів можуть спричинити ускладнення доступу українців до лікування, а також повну відсутність життєво необхідних ліків;
• втрати бюджетних коштів при закупівлі ліків: брак конкуренції під час проведення публічних закупівель призведе до викривлення ціни і, відповідно, до необґрунтованих витрат бюджету;
• якість ліків може погіршитися: низка лікарських засобів мають невелику кількість аналогів, тож вихід європейських фармакологічних компаній із ринку призведе до відсутності конкуренції;
• зменшаться надходження в бюджет України: великі транснаціональні компанії скоротять ресурси в Україні;
• люди втратять роботу: міжнародні фармацевтичні компанії-гіганти мають великі команди в Україні, обмеження в обігу ліків вплине на персонал, більшість якого втратить роботу під час війни;
• ліки стануть дорожчими: відсутність конкурентів неодмінно призведе до неконтрольованого росту цін на фарматовари в точках роздрібної торгівлі;
• постраждає інвестиційна репутація України: через «ручні» вибіркові обмеження на Україну чекатимуть репутаційні втрати як надійного партнера. Наслідком буде брак інвестицій, у тому числі в систему охорони здоров’я населення тощо.

Що рекомендує НАЗК?

НАЗК пропонує розробити та внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби», щоб конкретизувати підстави для скасування державної реєстрації лікарського засобу через їх виробництво на території рф та республіки білорусь. Крім того зупиняти реєстрацію треба лише після встановлення фактів, що підпадають під конкретний перелік підстав, які необхідно розробити. 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.