Стало відомо, чому НАЗК працює неефективно

Голова Національного агентства з попередження корупції Наталія Корчак відзвітувала про роботу органу за рік. Разом з нею участь у брифінгу взяв голова Громадської ради при НАЗК Віктор Таран. Він проаналізував проблеми, що виникли в Агентстві і не дозволили йому стати ефективним органом.

Рік тому, зазначив громадський працівник, суспільство очікувало, що зможе отримати від НАЗК протоколи про майно чиновників категорії «А», а також про фінансування саме парламентських партій. На жаль, в прогнозованих обсягах ці документи отримані не були. Також не були вирішені питання з затвердженням результатів перевірок. Все це, впевнений голова Громадської ради, нівелювало досягнення НАЗК.

На думку Віктора Тарана, причин у ситуації, що склалася дві. Перша — кадрово-організаційна, а друга пов'язана з програмним забезпеченням діяльності НАЗК.

Так, відповідно до закону, а також із задумом ініціаторів створення Агентства, членів органу має бути 5. Саме при 5 членах зникає ризик того, що можливість голосування буде заблокована. Однак Агентство ніколи не працювало в повному складі. Це призвело до того, що певну частину часу НАЗК знаходилося в патовій ситуації, коли голосів було недостатньо або ж вони поділялися 2/2, що по суті унеможливлювало прийняття рішень. Також не доукомплектовано кадровий склад органу. Більшість ключових департаментів мають 70% співробітників.

Друга проблема полягає у відсутності модуля, який дозволяє виробляти логістичну і арифметичну перевірку декларацій. Йдеться про те, що на сьогодні в базі НАЗК знаходиться 1 млн 271 тис. 196 декларацій чиновників різного рівня. Очевидно, що 36 осіб, які працюють в департаменті по перевірці е-декларацій, фізично не можуть перевірити всі документи. Тому до тих пір, поки необхідні модулі не будуть підключені, перевірка декларацій буде являти собою профанацію.

Вихід з ситуації, що склалася, впевнений Віктор Таран, є. Перший — внесення змін до закону про запобігання корупції. Як варіант, пропонувалося переформатувати склад Агентства і обрати нових членів; змінити повноваження НАЗК і створити одноосібний, а не колегіальний орган; підключити НАЗК до реєстрів, яким володіє Міністерство юстиції України. Останній пункт, на думку Віктора Тарана, є найбільш важливим. Справа в тому, що на сьогодні Мін'юст не дає НАЗК можливості користуватися реєстрами, вказуючи на необхідність закріпити список таких реєстрів на законодавчому рівні. Разом з тим, створюючи закон про запобігання корупції, його автори свідомо не стали вказувати вичерпний перелік реєстрів, оскільки він може доповнюватися. Поки НАЗК не буде підключено до реєстрів, робота органу не може здійснюватися належним чином.

Другий вихід змін в законодавство не вимагає. Він передбачає наступне:

• конкурсна комісія якомога швидше повинна докооптувати четвертого і п'ятого членів Агентства;
• НАЗК має бути підключений до реєстрів Мін'юсту без внесення змін до законодавства;
• необхідно створити регіональні відділення НАЗК, які зможуть оперативно діяти на місцях.

Поки ж результати роботи Агентства за рік в Громадській раді при НАЗК оцінюють на «3», або на «3+». З цією думкою погоджується і голова НАЗК Наталія Корчак.